День: 08.05.2020

Виставка “Посмертна маска вічно живого”.

Виставка “Посмертна маска вічно живого”. Відкрита вона до 102 річниці з дня смерті Івана Франка. Тут експонується посмертна маска письменника, авторства львівського архітектора Яна Туринського. Репліка з портрету Івана Франка художника Юліана Панькевича. Цікаво, що цей портрет є єдиним, де письменник зображений за роботою, і […]

Продовження розповіді про онуку Каменяра Зеню.

Продовження розповіді про онуку Каменяра Зеню. У 1963 році із Болгарії із з’їзду славістів Зеновія Тарасівна привезла три номери націоналістичного журналу «Сучасність». Про це повідомив Михайло Жовтобрюх в партбюро Інституту. Він це зробив, щоб помститись Зеновії за прилюдну критику його твердження про те, що процес […]

У дні столітніх роковин Франка у Нагуєвичах радо зустрічали гостей.

У дні столітніх роковин Франка у Нагуєвичах радо зустрічали гостей. Ще з весни музей відвідало чимало відомих людей. Щирі слова про світову славу Франка записали у книгу Валентин Лагода український поет-лірик, сатирик, гуморист, дитячий письменник та Абрам Кацнельсон – український поет, літературознавець, перекладач ще 26 квітня 1956 року, а 12 травня 1956 року залишили відгук Заньківчани: Народний артист СРСР – В. Яременко, Народний артист УРСР – В. Данченко, Заслужені артисти УРСР В. Пілінська, О. Гай – «Серця наші, творчість нашу артистичну запалюють крилаті слова, вогненні думи великого сина великого народу».
24.06.1956 р. відвідувачем музею був Микола Колесса – український композитор, диригент, педагог, засновник української диригентської школи, Заслужений діяч мистецтв УРСР, про що свідчить запис у «Книзі відгуків».
23.07.1956 р. на батьківщині І.Франка побував азербайджанський поет Мехті Гусейн і неймовірні враження побаченого і почутого забрав із собою на свою батьківщину.
В «гості» до Франка цього року завітали артисти театру ім. Івана Франка в Києві: Ольга Кусенко – українська актриса, Народна артистка УРСР, Народна артистка СРСР, Михайло Задніпровський – український актор, народний артист УРСР; постановочна група вистави «Учитель» – Львівського театру юного глядача ім. М. Горького – головний режисер театру, Заслужений артист УРСР – М. Єрецький. Працівники інституту літератури ім. Т. Шевченка Академії Наук УРСР Є.Кирилюк (український літературознавець, член-кореспондент АН УРСР, голова редколегії і співавтор «Історії української літератури», 2-томного «Шевченківського словника», керівник і редактор академічного видання «Тарас Шевченко»), О. Засенко (український радянський літературознавець), Н. Крутікова (український радянський науковець, доктор філологічних наук, професор, член-кореспондент АН УРСР, член НСПУ з 1959 року), І. Журавська , професор К. Волинський, доктор наук І. Пільчук, онуки І. Франка – Зіновія і Люба Франко, письменники Львова А. Шмигельський, Ю. Мельничук, А. Турчинська: «Схиляємо голови перед світлою пам’яттю Великого Каменяра українського народу»
Російська поетеса, перекладачка поезій І.Франка російською мовою – Марія Комісарова: «… я приношу свою любовь и признательность украинскому народу, сыном которого является великий Каменяр». Залишила свій запис і українська поетеса Любов Забашта, вона нагадує нам, хто саме навчив нас не гнути колін, плекати дух і волю, бути мудрим народом у вольному колі, –
«…А ти навчись ходити так же прямо
По тій землі, де Каменяр ходив»…