Місяць: Серпень 2020

«ЖИВИЙ ПАМ’ЯТНИК ФРАНКУ»: ПЕРШИЙ МУЗЕЙ У НАГУЄВИЧАХ (1935–1939 рр.

У грудні 1935 р. на ім’я «Хвальної Управи» українських організацій Комітет побудови дитячої оселі, захисту та музею пам’яток Івана Франка в Нагуєвичах звертається також про спеціальну допомогу у зборі додаткових коштів шляхом пожертв, при цьому власні підписи у зверненні поставив Рудольф Скибінський, яко голова Комітету, […]

Онлайн-презентація монографії «Ян Нєвядомський (1940-1914) – його роль у житті Дрогобича»

Онлайн-презентація монографії «Ян Нєвядомський (1940-1914) – його роль у житті Дрогобича» Нагуєвичі-Лєґниця, 2020 Автори: Лазорак Богдан, Скварек Беата, Лазорак Тетяна Спільний проєкт Вищої школи Вітелона м. Лєгниця, ДІКЗ “Нагуєвичі” та ДДПУ ім. Івана Франка під назвою трилогії книг “Від землі Вітелона до землі Івана Франка” […]

“Світлий цісарський суд імперії Габсбурґів на Святого Спаса” або ще раз про арешт Івана Франка та нехристиянські обшуки в Нагуєвичах 18-19 серпня 1889 р.

“Світлий цісарський суд імперії Габсбурґів на Святого Спаса” або ще раз про арешт Івана Франка та нехристиянські обшуки в Нагуєвичах 18-19 серпня 1889 р.
Мало, а можливо вже й багато кому на сьогодні відомо, що життєпис Івана Франка у великі християнські свята був насичений впродовж життя серйозними випробуваннями долі, титанічною працею або ж родинними мандрами до рідних.
Щоправда у 1889 р. “духовні мандри Івана Франка” напередодні дня Святого Спаса були насичені нелюдськими допитами, арештом, переслідуванням родичів і ганебним знущанням над рідною садибою і родичами в Нагуєвичах.
Так, 18 серпня 1889 р. у Вищому крайовому суді було розпочато допит над українським генієм на котрому під тиском І. Франко змушений був розповісти свою біограму, про контакти із Дегенами, Б. Кістяківським і А. Маршинським. Адже слідчий імператорський суддя вкотре аргументував зв’язки письменника із шкідливими для імперії Габсбургів із товариствами, які мали таємний характер і діяли на принципах соціально-революційних ідеалів.
Іван Франко відкинув усі звинувачення адже прямих доказів не було і досі не вивялено!
Врешті суддя оголосив підозру про звязки із С. Дегеном і йог опослідовниками і поширював серед студентської молоді заборонені державою Габсбургів гасла.
Офіційно в протоколі вказувалося про те, що “на основі імператорського закону ці дії І. Франка є порушенням публічного спокою і тому проти нього розпочато попереднє слідство з увязненням…”. Цю ухвалу І. Франко мав право все ж оскаржити у Радній палаті. Про те на сьогодні усім добре відомо чим ця справа закінчилася. Щоправда Франко повідомив про те, що розуміє зміст ухвали і не оскаржуватиме її, а просить лише “прискорити слідство”.
Це і було перша “Святоспаська жертва” Івана Франка – українському народові у боротьбі за власне дерево волі !
Врешті у своїй біографії письменник згадував, що він ніяк не міг дізнатися і не знав, що йому закидали !
Одночасно із цими подіями, напередодні свята Святого Спаса , 18 серпня 1889 року у хаті Івана Франка в Нагуєвичах проходила процедура обшуку від імені цісарського староства міста Дрогобича, яке мало не тільки політичний, але й антиукраїнський та антирелігійний характер !
Так, у хаті вітчима І. Франка – Гриня Гаврилика (де сьогодні музей-садиба Івана Франка”, у якій на той час із дітьми проживала Ольга Франко (з Хоружинських). Обшук проводили комісар і жандарми. Під час звірського обшуку вони “перевертали скрині, знімали ікони зі стін, а опісля проводили допит та уклали імператорський протокол від імені “світлого уряду цісарсько-королівського староства”. Ганебним є і інша моральна сторона обшуку – дружина Франка – Ольга, не знала про арешт свого чоловіка , а тому негайно виїхала до Львова, щоб організувати йому їжу. Після цього її зовсім не святкові і багатостраждальні мандри зі Львова від чоловіка – до діток в Нагуєвичі, і навпаки триватимуть ще довго….
Чи довго триватимуть судилища над українцями, справою Василя Стуса і страждання України у наш час ?

Призабута історія неіснуючої церкви Святого Спаса у Львові або за що судилося церковне братство “на суді духовному, єпископському, консисторському…” у XVIII ст.

В історіографії львівської Преображенської парафії (Св. Спаса) довгий час побутувала думка львівського краєзнавця М. Любінецького, який покликаючись на “Кратку историческую роспись…” А. Петрушевича , у 1935 р. вдруге ввів до наукового обігу твердження, що церква, а відтак і братство Св. Спаса у Львові, нібито припинили […]

Нещодавно гостем музею була пані @Oksana Revych.

Нещодавно гостем музею була пані @Oksana Revych. Котра виявилась великою шанувальницею творчості Івана Франка і дуже цікавою співрозмовницею. В якості дарунка пані Оксана надіслала нам декілька примірників спогадів про Олександра Пежанського. Гостя розповіла, що свого часу в #музей_української_діаспори мала нагоду познайомитися і поспілкуватися з єдиною […]

Процес заготівлі та обробки соломи для ремонту солом’яної покрівлі Садиби Франка в Нагуєвичах триває !

Процес заготівлі та обробки соломи для ремонту солом’яної покрівлі Садиби Франка в Нагуєвичах триває !
Завдячуючи спільним зусиллям ДІКЗ “Нагуєвичі”, департаменту з питань культури, національностей та релігій та департаменту агропромислового розвитку ЛОДА (Ігор Теодорович Вус), ТЗОВ “ЕКО ТЕПЛО ДРОГОБИЧ”, відомий майстер з Бубнища Василь Барабаш разом із командою майстрів завершив ключовий етап заготівлі продукції.
Щира подяка усім хто долучається до справи збереження садиби Франків !

Процес побудови пам’ятника Петру Франку триває !

Як відомо 28 червня 2020 року виповнилася 130-та річниця з Дня народження сина українського генія, українського педагога, співзасновника Пласту, а також учасника Національно-визвольних змагань 1914-1920 рр. і військового льотчика УГА – Петра Франка. Сьогодні відбулася робоча нарада із автором пам’ятника, скульптором і випускником Львівської академії […]

На пам’ять нащадкам: Франко і його родина

«Іван Франко у Києві» – таку назву має віртуальний музейний проєкт, який реалізовує фонд Івана Франка за підтримки Українського культурного фонду.     Презентація проекту запланована на жовтень 2020 року. Новий культурний продукт розкриє не лише знакову постать української та світової культури, але й індивідуальність представників Франкового […]

Дню народженню Ганни Франко-Ключко присвячується…

Дню народженню Ганни Франко-Ключко присвячується…
« В червні 1967 року вперше приїхала на Україну дочка Івана Франка, яка майже 20 років до свого приїзду, проживала в Канаді, м. Торонто. У Нагуєвичах до цієї зустрічі готувалися, як до свята! Прикрасили кімнати музею вазонами, а на сходах аж до самої хвіртки простелили килимову доріжку. Нам хотілося побачити її, почути її розповідь. До приїзду в музей, а він знаходився в центрі села, вона побувала у своєї родини –двоюрідної сестри Юлії Даніцької ( дочки Захара Франка, брата письменника). Проїжджаючи селом, зупинилися біля пам’ятника Івану Франку, поклали квіти. І ось машини зупиняються біля музею і виходить Ганна Франко-Ключко, невисокого зросту, одягнена в костюм в кліточку. Зайшла в музей, оглянула експозицію і коли зайшла в «батьківську кімнату», яку відтворили в 1966 році за описом Івана Франка «Моя вітцівська хата дуже розхвилювалася. Згадувала дитинство, коли з батьками приїжджали в Нагуєвичі» – зі спогадів Марії Юліанівни Шутко.
За спогадами Марії Оркуш, супроводжувала Ганну директорка Львівського літературно-меморіального музею Івана Франка Марія Семенівна Кіх. Після відвідин музею усі поїхали до Франкового дуба. Там, у щирій, простій та надзвичайно теплій атмосфері відбулося спілкування Франкової дочки з усіма присутніми. Багато українських пісень почув тоді Франків дуб! Ці пісні глибоко запали у спраглу усього українського та рідного душу Франкової доньки. Вона співала, раділа, хотіла знову сюди повернутися…

150-літній ювілей Івана Франка. Святкування проходило під егідою ЮНЕСКО.

150-літній ювілей Івана Франка. Святкування проходило під егідою ЮНЕСКО. Головні урочистості відбулися 26-27 серпня 2006 року. Гостями свята було понад 10 тисяч шанувальників великого письменника. В суботу приїхало майже 3 тисячі молоді з усієї України та близького зарубіжжя і облаштували наметове містечко біля літнього театру […]