День: 10.02.2022

Книжковий фонд ДІКЗ «Нагуєвичі» поповнився надзвичайно цікавою літературою

Книжковий фонд ДІКЗ «Нагуєвичі» поповнився надзвичайно цікавою літературою

Цього разу за поповнення книжкового фонду заповідника «Нагуєвичі» дякуємо проректору з науково-педагогічної роботи Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка Юрію Вовку. Ми отримали цінні книги польською та українською мовами, і це дасть змогу ще глибше дослідити нашу спільну історію.

Лауреати Міжнародної премії імені Івана Франка.

Лауреати Міжнародної премії імені Івана Франка.

З 2015 року Міжнародна премія імені Івана Франка, яку заснував онук Івана Франка Роланд, відкриває світові нові імена науковців-гуманітаріїв, чиї роботи  є вагомим внеском у розвиток соціально-гуманітарних дисциплін та ґрунтуються на засадах наукового осмислення історичних або сучасних процесів у культурі, політиці та суспільному житті України. […]

Григорій Франко – перший директор «Літературно-меморіального музею Івана Яковича Франка» в Нагуєвичах

Григорій Франко – перший директор «Літературно-меморіального музею Івана Яковича Франка» в Нагуєвичах

Нещодавно працівники музею, вивчаючи історію нашого краю натрапили на світлину в місцевій газеті «Радянське слово» за серпень 1946 року про відкриття «меморіального літературного музею» в селі Нагуєвичі та його першого директора. Фото Г. Смолія (фотокореспондента газети) підписано: «Племінник І. Франка – Гринь Франко – директор музею – біля приміщення музею».

То ж кілька слів про нього.

У 1946 р. Григорій Франко став першим директором «Літературно-меморіального музею Івана Яковича Франка» в Нагуєвичах, який саме під такою назвою у відомстві культури Дрогобиччини було відкрито у трикімнатній хаті першого голови сільської ради Нагуєвич, племінника Івана Франка – Миколи Захаровича Франка.

Григорій Захарович Франко, народився 1884 р. у Нагуєвичах, у родині брата Івана Франка – Захара. Гринь Франко був одним із організаторів роботи Товариства і Читальні «Просвіти» в Нагуєвичах, збудованої ще у 1912 р. завдяки Товариству «Січ», гуртка «Рідна школа», а також брав активну участь у виставах та концертах, які проходили в Нагуєвичах та селах Дрогобиччини у 30-х – 40-х рр. ХХ ст. Часто зустрічався з Іваном Франком.

Натомість на місці садиби Франків продовжувала стояти на дерев’яному хресті таблиця зведена у 1936 р. із написом: «Місце, де уродився Іван Франко. Тут стоятиме дитяча оселя». Фактично серед представників найвищих владних структур Микола Бажан, яко заступник голови Ради народних комісарів УРСР, першим поставив питання про створення меморіального музею Івана Франка у Нагуєвичах, адже до нашого часу збереглася термінова телеграма з його підписом до голови виконавчого комітету Дрогобицької обласної Ради депутатів трудящих Данила Леженка з приводу підняття цього питання навіть на раді Раднаркому УРСР. Телеграма вочевидь була направлена, ще на початку 1946 р., адже наближалася 20-та річниця від дня смерті та 90-та від дня народження Івана Франка.

Статус Миколи Бажана в тодішній радянській літературі був беззаперечно високим, і вочевидь він і порадив місцевій владі Дрогобицької області обрати першим директором музею когось із представників родини Івана Франка, яка проживала в Нагуєвичах.

Станом на 24 серпня 1946 р. у Нагуєвичах вже закінчувалися останні приготування до відкриття Літературно-меморіального музею Івана Франка, який мав тоді підпорядкування до Підбузького району. Художнє оформлення повністю організовувалося професором Михайлом Козіком. Автором першого бюсту письменника для нагуєвицького музею став член спілки художників України, скульптор Матвієнко. В цей час директор музею Григорій Франко зумів із різних місць зібрати до експозиції родинні фотографії, картини, малюнки, деякі особисті речі і твори Івана Франка.

Помер Григорій Франко 5 листопада 1953 року.