Державний історико-культурний заповідник "Нагуєвичі"
У житті Івана Франка жінки зіграли трагічну роль. Вони кинули глибоку тінь на все його бурхливе життя. Кожну любов він переносив важко і драматично. Його глибокі сердечні переживання ми знаходимо у відомій збірці «Зів’яле листя», де сам поет признається «Тричі мені являється любов» – це […]
Вчора виповнилося би 90 років від дня народження українського поета, журналіста, активіста руху «шістдесятників» Василя Симоненка, якому судилося прожити всього 28 років. Тому в Державному історико-культурному заповіднику «Нагуєвичі» відбувся тематичний урок присвячений цій даті. А підготувала і провела його наукова співробітниця музею Марія Шутко. Вона […]
8 січня Державний історико-культурний заповідник «Нагуєвичі» відвідала представницька делегація Університету Григорія Сковороди в Переяславі, яка цими днями перебуває на землі Івана Франка на запрошення Дрогобицького державного педагогічного університету.
А це – ректор університету доктор історичних наук, кандидат політичних наук, професор Віталій Коцур, декан факультету природничої освіти, кандидат історичних наук, доцент Юрій Козубенко, декан факультету гуманітарної освіти і соціальних технологій, кандидат історичних наук, доцент В’ячеслав Редзюк. Змістовну та пізнавальну екскурсію в садибі Франка та літературно-меморіальному музеї провели наукова співробітниця музею Марія Шутко та заступник директора музею з наукової роботи Лілія Хміль.
Також екскурсію відвідали, представники, власне, приймаючої сторони – Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І. Франка: завідувач кафедри історії України та правознавства, професор, доктор історичних наук Василь Ільницький та професор, доктор педагогічних наук Микола Галів.
Гості з Переяслава з великим зацікавленням слухали розповідь музейних науковців, адже вперше побували в нашому музеї. Вони написали слова вдячності за проведену «мандрівку» в книзі відгуків музею.
У виставковій залі Літературно-меморіального музею Івана Франка в Нагуєвичах розгорнуто книжкову експозицію, присвячену 90-річчю від дня народження письменника Василя Симоненка (1935 – 1963) «Народ мій є! Народ мій завжди буде». Її підготувала старша наукова співробітниця музею Тетяна Лазорак. «…Народ мій є! Народ […]
Напередодні одного з найбільших свят – Хрещення Господнього або, як його називають в народі Водохреща і, яке є третім, завершальним святом різдвяного циклу, в Державному історико-культурному заповіднику «Нагуєвичі» заступник директора з наукової роботи Лілія Хміль провела тематичну екскурсію «Водохреще – його звичаї і традиції». Вона […]
Дівчина-легенда – саме так називають історики й літератори полтавчанку Марусю Чурай, яка фактично створила першу українську жіночу й романтичну лірику. В її житті художні образи тісно переплетені з реальними фактами.
Маруся Чурай – напівлегендарна народна поетеса-піснярка. За переказами, народилася близько 1625 р. в Полтаві в родині козака Гордія Чурая.
Вважають, їй належать такі відомі пісні, як «Засвіт встали козаченьки», «Летить галка через балку», «Віють вітри, віють буйні», «Ой не ходи, Грицю», «Ой Боже ж мій, Боже, милий покидає», «На городі верба рясна», «В кінці греблі шумлять верби» та ін.
Тому кожне нове покоління, читаючи про народну співачку, лише здогадується, що ж правда, а що ні…
Олесь Гончар називав Василя Симоненка «витязем молодої української поезії», а Василь Стус сказав, що «на голос Симоненка, найбільшого шістдесятника із шістдесятників, поспішала молодь. Час поспішав так само». Василь Симоненко належав до славної когорти «шістдесятників» – поетів, літературознавців, критиків, що мали гостре соціальне чуття і глибоко […]
Усіх поціновувачів Франкової спадщини щиро запрошуємо на презентацію нового музейного наукового видання! Напередодні Нового 2025 року для всіх поціновувачів спадщини Івана Франка науковий світ отримав новий академічний книжковий подарунок. 30 грудня 2024 року у дрогобицькому видавництві «Посвіт» побачила світ ювілейна п’ята книга «Садиби Франка: наукового […]
«Найбільше люблю землю, людей, поезію і село Біївці, де мама подарувала мені життя».
Так писав про себе Василь Симоненко, якому судилося прожити всього 28 років, видати за життя єдину поетичну збірку і… бути безкінечно цитованим уже поколінням своїх умовних правнуків. Народився український поет і яскравий представник шістдесятників Василь Симоненко 8 січня 1935 року. Його називали «поетом без каменю за душею». Про Симоненка говорять, що його біографію треба вивчати як частину історії України.
Христос народився! Вифлеємська зірка на небі засяяла і світлом своїм осяяла наші душі, подарувала надію, зміцнила віру, запалила в серцях полум’я любові. Колектив Державного історико-культурного заповідника «Нагуєвичі» щиро вітає з великим Різдвом! Нехай в це світле свято оживе у ваших серцях надія, прокинеться любов і […]
Останні коментарі