7 грудня – день святої Великомучениці Катерини. Традиції, що існували цього дня в Україні

7 грудня – день святої Великомучениці Катерини. В «Житії святих» описано подвиг цієї християнки. Про це сьогодні розповідала старша наукова співробітниця Державного історико-культурного заповідника «Нагуєвичі» Галина Топільницька. Також у своїй розповіді вона торкнулася тих традицій, що існували цього дня в Україні та передавалися з покоління в покоління.

Походила Катерина з багатого роду і жила з батьками в Олександрії в часи правління імператора Максиміліана. Дівчина була високоосвіченою, вивчала медицину, знала декілька іноземних мов. Окрім того, у тогочасних джерелах описано і надзвичайну вроду Катерини. Отож, коли вона досягла повноліття, батьки почали шукати їй нареченого. Але Катерина їм противилася, називаючи все нові і нові причини, щоб не виходити заміж. Врешті вона висунула умову, що вийде заміж тільки тоді, коли її обранець буде рівним їй у благородстві, багатстві, красі та мудрості.

Довго шукали батьки нареченого для неї і нарешті звернулися до пустельника. Старець чув про розум Катерини і сам вирішив її послухати та схилити до християнської віри. Під час зустрічі з дівчиною він розповів про Сина Божого Ісуса Христа і його подвиг в ім’я роду людського. Розповідь запала глибоко у серце вразливій дівчині. Невдовзі Катерині було видіння, в якому вона побачила Христа. У 304 році дівчина приймає хрещення і активно проповідує християнську віру, дає обітницю безшлюбності і стає Христовою нареченою.

Сталося так, що заручитися з красунею Катериною зажадав сам імператор Максиміліан — язичник, який приїхав до Олександрії та закохався у дівчину. Але Катерина не тільки не зрадила Ісусові, але й привернула до нього імператрицю, улюбленого полководця імператора з його охоронцями, а також філософів, які прийшли переконати Катерину у перевагах віри язичників. За наказом імператора Максиміліана її заарештували. Довго вмовляли відректися від Христа, порушити обітницю і вийти заміж. Але Катерина відмовилася. Тоді її стали катувати: били по плечах і грудях воловими батогами, рвали їй тіло гострими колесами. Але Великомучениця не зреклася своєї віри, а тільки укріпилася у ній. До неї зійшов ангел з неба і зцілив її пошматоване тіло. Тоді мучителі у лютій ненависті відтяли Катерині голову!

Великі страждання і твердість духу Великомучениці Катерини навернули багатьох жителів Олександрії до християнства. Прийняли хрещення 200 воїнів, які на власні очі бачили тортури святої, а також цариця Августина, дружина імператора Максиміліана.

За переказами, святі мощі Великомучениці Катерини ангели перенесли на гору Синай у храм. Там зберігається голова святої, покрита золотим вінцем, і ліва рука, прикрашена дорогоцінними перстнями.

З давніх-давен вважали Великомученицю Катерину покровителькою жінок під час важких пологів та дівчат, котрі прагнули вдало вийти заміж.

В Україні ставлення до Катерини, як і до інших святих великомучениць, було особливим: довірливим і житейським. Отже, невипадково свято Катерини називали святом дівочої долі. Наші пращури свято вірили, що при народженні людини Бог неодмінно посилає їй і долю – добру чи лиху. Найчастіше до своєї долі зверталися дівчата, щоб вона порадила й ощедрила їх щасливим подружнім життям, та жінки, в котрих не зладнався родинний затишок. Дівчата ворожать, закликаючи свою долю, а парубки напередодні цього дня повинні постувати –  тоді доля пошле їм гарну дружину.

Ось як дівчата намагаються впізнати своє майбутнє. До сходу сонця слід піти до саду, зрізати гілочку вишні. По поверненні до хати треба поставити цю гілочку у воду й чекати на свято Меланки. Якщо до Меланки гілочка засохне – поганий знак, що віщує таку й долю, цього року не буде весілля. А якщо вишня зацвіте – і доля дівоча так само цвістиме, шлюб цього року буде укладений обов’язково.

А ще напередодні дня Катерини дівчата клали під подушку листочки з різних дерев, помічаючи таким способом кількох хлопців. Серед них мав бути: яблуневий листочок – для дівчини. Лягаючи спати, дівчина читала молитву долі, аби та змилосердилась над нею, а вдосвіта прохала найменшого в родині хлопчика витягти одного з листочків: який витягне, за того й вийде заміж, а як випаде листочок з яблуні, то доведеться ще подівувати.