ГУЦУЛЬСЬКА ЕКСПЕДИЦІЯ “ФРАНКОВИМИ СТЕЖКАМИ”: КРИВОРІВНЯ.

ГУЦУЛЬСЬКА ЕКСПЕДИЦІЯ “ФРАНКОВИМИ СТЕЖКАМИ”: КРИВОРІВНЯ
Живописна гірська природа навколо села Криворівня та прямодушність місцевого населення зуміли заворожити та надихнути найвразливіших світу цього – митців пера, пензля та кіно. Саме через це мальовниче невеличке село отримало свою іншу назву – «гуцульські Атени», як осередок культури та мистецтва ХІХ-ХХ ст. Приїжджали дихнути запашним повітрям гір змучені тяжкою працею-боротьбою найкращі сини і дочки українського творчого життя, такі як Михайло Коцюбинський, Леся Українка, Ольга Кобилянська, Осип Маковей, Олександр Олесь, Антін Крушельницький, Михайло Грушевський, Гнат Хоткевич, Володимир Шухевич, Іван Труш, польський письменник Станіслав Вінценз.
За рекомендацією відомого етнографа Володимира Гнатюка Іван Франко приїхав сюди уперше у 1901 році. Спочатку Іван Франко зупинявся у гуцула Проця Мітчука, якого називали знахарем, бо він умів лікувати людей і тварин, знав і шанував гуцульську старовину. А з 1906 року Франко жив на лівому березі Чорного Черемоша у хаті Василя Якіб’юка— відомого різьбяра, доброго знавця народної медицини і фотографа-самоука. Приїзд Франка до Якіб’юків був завжди великим святом. Усі щиро раділи. Він завжди привозив подарунки. Кожного дня вставав рано і йшов у ліс збирати гриби, потім сідав за роботу. Після обіду знову працював або поспішав на рибалку. Найчастіше Франко ходив на гриби у Стоянівку або Осік, раз чи два був на Писанім Камені, де залишив свій підпис: «І.Франко». Живучи в Криворівні, неначебто на канікулах, Франко не покидав пера. Більшу частину часу відводив на працю, хоч блискуче умів поєднувати працю з відпочинком. Тут він написав повість «Великий шум», поему «Терен у нозі», яку присвятив своїй знайомій з цього ж села Зіновії Бурачинській, що розповідала йому цікаві гуцульські легенди, автобіографічне оповідання «У кузні», оповідання «Як Юра Шикманюк брив Черемош», поезію «У безсонну ніченьку» та багато інших. Також письменник здійснив ряд перекладів, записував приповідки, оповідання, пісні, перекази і залучав до збирання фольклорно-етнографічних матеріалів знайомих місцевих учителів, вчених і літераторів, що приїжджали на відпочинок у гори, а також письменних гуцулів.
Приїжджаючи на відпочинок до Криворівні, Іван Франко бував і в навколишніх селах. Часто навідувався він до Верховини (тоді село Жаб’є), ходив у Верхній Ясенів, жив у Буркуті, гостював у селі Головах, бував у селі Довгопілля, у селі Кутах. Востаннє приїхав Франко до Криворівні влітку 1914 року. Але почалася війна, і письменник поспішив до Львова.
У колишньому будинку Василя Якіб’юка, який з 1901 року по 1914 рік часто навідував Іван Франко, розміщений Літературно-меморіальний музей Івана Франка у Криворівні. У музеї зберігаються меморіальні речі, якими користувався Франко: ліжко, на якому спав письменник, стілець на якому він сидів, столик, за яким працював, сіті для ловлі риби, гуцульська сокирка, подарована господарем хати, годинник який висів у господаря за життя Франка, лавка, на якій сиділи Франкові гості.
У рамках експедиції у стінах музею, спільно із Відділом міжнародних зв’язків ДДПУ імені Івана Франка в особі проректора Юрія Вовка, була проведена презентація першого тому наукового збірника «Садиба Франка: науковий збірник заповідника «Нагуєвичі». Також вперше було підписано двосторонню угоду про співпрацю між Криворівнянським Літературно-меморіальним музеєм Івана Франка та історико-культурним заповідником «Нагуєвичі» та домовлено про подальшу плідну співпрацю. Також дякуємо директору музею пані Ганні Луцюк за теплий прийом та подарунки, а саме гуцульську бойову бартку і дерев’яну кушку для «каменя-точіла», яким гострили коси на полонинах, які стануть яскравою окрасою фондів музею Івана Франка в Нагуєвичах.