Із місцем цим повік нас поєднає Єдина мрія, радість, майбуття, І перед ним ми голову схиляєм Як хилиться до матері дитя.
Із місцем цим повік нас поєднає
Єдина мрія, радість, майбуття,
І перед ним ми голову схиляєм
Як хилиться до матері дитя.
Спасибі, земле, за життя, барвистість –
Оту коротку, неповторну мить,
Де ми вчимось лихе все ненавидіть,
Де ми вчимось боротись і любить.
Від імені Жидачівськкої ПМК – 8. «Книга вражень» музею за 1986 рік.
Останні коментарі