Відкриття виставки стародруків і раритетів з колекції музейного дару Любомира Сікори «Дивнії перли книжкової культури Івана Франка»

В рамках VІ-го благодійного етно-фесту у садибі Франка центральною подією стало відкриття виставки стародруків і раритетів з колекції музейного дару Любомира Сікори «Дивнії перли книжкової культури Івана Франка». Вперше в історії музею-садиби Івана Франка та історії фондосховища Державного історико-культурного заповідника «Нагуєвичі» відбулася презентація унікальної колекції дуже цікавої людини, відомої на теренах Дрогобиччини – Любомира Сікори. Це – унікальні та рідкісні прижиттєві видання Івана Франка та його друзів, стародруки Львівського ставропігійного братства XVII-XVIII ст., (найдавніша датується 1664 роком), видання Почаївської Лаври, а також рідкісні перемишльські друки кишенькового формату.

Виникає запитання, а чому саме музею Івана Франка Любомир Сікора передав ці раритетні стародруки? І він сам відповів на це запитання, коли у своїй оселі передавав ці безцінні речі: «Я побачив, що цей музей жиє, а молодий та енергійний директор об’єднує справжніх науковців-істориків».

На відкритті зібралася досить поважна публіка, де були присутні відомі науковці та політиків, меценати та громадські діячі Розпочинаючи захід, директор Державного історико-культурного заповідника «Нагуєвичі» Богдан Лазорак зазначив: «Ми зібралися, щоб представити нові артефакти. Іван Франко збирав історію української культури у стародруках, у рукописах, в усній народній творчості. І його знаменита бібліотека сьогодні знаходиться у Домі Франка у Львові, в Інституті літератури імені Тараса Шевченка в Києві – це тисячі рукописів, які він збирав». Богдан Орестович висловив величезну вдячність Любомиру Сікорі за цей безцінний дар, який насправді стане гордістю для майбутніх поколінь, адже це – наша історія, яку не вдасться переписати жодному завойовнику.

А підтвердженням цих слів є виступ лауреата Міжнародної премії ім. Івана Франка доктора історичних наук, професора Леонід Тимошенко, який також в першу чергу від наукової спільноти подякував пану Любомиру за цей благодійний вчинок національної ваги та процитував фрагмент факсимільного перевидання від 1564 року: «Іван московський своїми боярами повідає, що хоче бути християнської віри. Але за наслідками треба знати, що він є поганин, не християнин». Це ще раз доводить про надуманість історії московітів.

Богдан Лазорак також подякував меценатам, завдяки яким вдалося облаштувати та впорядкувати виставку: це – депутати Верховної ради України Михайло Цимбалюк та Микола Княжицький, депутати міської ради Марта Слотило та Роман Бейзик. Завдяки їм відвідувачі музею зможуть поринути в атмосферу старовинних рідкісних меблів та книжкової бібліотеки й архіву часів Івана Франка. Короткий огляд унікальних стародруків та книг, різноманітних речей, починаючи від XV ст., періодичну ілюстровану періодику 1912-1913 рр., франкознавчі вироби з кераміки провели директор музею Богдан Лазорак та магістр історії, музейний доглядач ДІКЗ «Нагуєвичі», аспірант історичного факультету ДДПУ ім. Івана Франка Назар Юрчишин.

Також слова захоплення того, що в музеї щораз відбуваються нові та нові позитивні зміни висловили внук Петра Франка, правнук Івана Франка Петро Галущак, Народний депутат України Михайло Цимбалюк, депутат ДМР Марта Слотило.

«Для мене – це є велика подія, бо я задався собі питанням, що мені робити з цим (книгами) далі. Назбирати – то одна справа, а що робити далі, то зовсім інша. Книга хоче догляду і умов зберігання», – сказав на завершення презентації Любомир Сікора.

P.S. Голова товариства «Бойківщина» та голова ВГО «Бойківське етнологічне товариство», редактор, член Українського геральдичного товариства, інженер-конструктор, винахідник, громадський діяч, науковець перший заступник голови Дрогобицького райвиконкому, член головної ради Товариства української мови ім. Тараса Шевченка, згодом – Товариства «Просвіта» – це не повний перелік заслуг Любомира Сікори.