25.04.2018 - Нагуєвичі

День: 25.04.2018

Із гаслами вчителя І. Франка – Івана Верхратського пізнавати і оберігати рідну “народну природу”, у прадавньому “Казковому лісі” стежок Івана Франка учні Нагуєвицької ЗСШ під патронатом Нагуєвицького лісництва встановили шпаківні тим самим долучившись до збереження природнього та заповідного середовища. Добре відомо, що праця Івана Верхратського “Зоольогія на низші кляси шкіл середних. Львів: Печатня НТШ, 1895. – 156 с.” стала першим посібником для школярів у пізнанні життя у природі!

Традиційне і нове у господарстві ДІКЗ “Нагуєвичі”. У Батьківській Садибі Франків спільно із громадою засіяли Ярину Пшеницю. Врешті тема близька для Франка в багатьох його творах. З цього приводу дрогобицький побратим І. Франка Адам Леон Солецький в одному із листів до Львівських журналістів писав, що “Для Івана Франка рідним є те що від колоса, від живого колоса, незалежного ні від чого, а тільки від живої рідної землі…” У культовій збірці ” З вершин і низин” у Франка є відомий вірш “Анні П.” Анні П. [Ганні Іванівні Павлик] Дівчина встала рано-рано: «Піду я в поле, мамо, мамо! Піду я в поле до роботи, Золоту пшениченьку полоти. Годі сидіти дома тута: Глушить пшеницю хопта люта; Бур’ян буяє рісно-рісно, За ним пшениці тісно-тісно; Повій плететься геть на диво, Хилить пшеницю криво-криво». «Рано ще в поле, доню, доню, Зимнії роси в полю, в полю! Зимнії роси, зціпнуть ноги, Будяччям вкриті перелоги!» «Та доки ж, мамо, ждати, ждати? Не сходить сонце, не видати! Зимнії роси що ж удіють? Та вони хопту гріють, гріють. А пок зійти ще сонце мусить, Хопта пшеницю здусить, здусить». «Ей, доню, доню, бач, з півночі Чорная хмара валом точить, Чорная хмара, буйна злива – Що ж зробиш в полі, нещаслива?» «Я не боюся хмари-зливи! Що мені вітер той бурхливий? Я про ті тучі сміло-сміло Буду робити чесне діло. Нехай і повінь валом бухне, Моя відвага не потухне, Знесу я всяку злую долю, Та не покину праці в полю. Робити буду без упину І перестану, як загину».