Етнофестиваль в Нагуєвичах!
Етнофестиваль в Нагуєвичах! ЛІТНЯ СЦЕНА Івана Франка також готується до події. Краетивні фото-зони і банери вже підвезено і вони чекають глядачів! 25 серпня, неділя, до Дня Народження Титана праці!
Етнофестиваль в Нагуєвичах! ЛІТНЯ СЦЕНА Івана Франка також готується до події. Краетивні фото-зони і банери вже підвезено і вони чекають глядачів! 25 серпня, неділя, до Дня Народження Титана праці!
Вже вдруге цього року нагуєвичанка Віра Гром передала музею книги з домашньої бібліотеки. Також подарунком стали рушники 50-60 років XX cт., вишиті п. Розалією з дому Фридер, передані нам її сином Миколою Дум’яком.
Міхаель Мозер, доктор філологічних наук, професор мовознавства Інституту славістики Віденського університету (Австрія);
Роман Мних, доктор гуманітарних наук у галузі слов’янознавства, професор Природничо-гуманітарного університету в Сєдльцах (Польща);
Лєшек Корпорович, доктор соціологічних наук, професор Ягеллонського університету (Польща);
Петер Штеґер, доктор філософії, професор Інституту педагогічної освіти та шкільних досліджень Інсбрукського університету (Австрія);
Сімоне Аттіліо Беллезза, доктор історичних наук, професор Неапольського університету ім. Фрідріха ІІ (Італія);
Мирослав Сополига, доктор історичних наук, професор, екс-директор Національного музею української культури у Свиднику (Словаччина);
Йогганес Ремі, доктор історичних наук, професор Колумбійського університету (США);
Євген Бистрицький, доктор філософських наук, професор Інституту філософії НАН України (Україна);
Ігор Скочиляс, доктор історичних наук, професор Українського католицького університету (Україна);
Святослав Пилипчук, доктор філологічних наук, професор Львівського національного університету імені Івана Франка (Україна);
Віктор Мойсієнко, доктор філологічних наук, професор Житомирського державного університету імені Івана Франка (Україна);
Віктор Ставнюк, доктор історичних наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Україна).
Журі Міжнародної премії ім. Івана Франка, на своєму засіданні, яке відбувалося у Віденському університеті 28-30 червня, обрало лауреата у номінації «за вагомі здобутки у галузі україністики». Переможницею стала доктор філології Міланського університету Марія Ґрація Бартоліні за монографію «Пізнай самого себе. Неоплатонічні джерела в творчості Г.С. Сковороди».
У 2013-му році проф. Бартоліні була стипендіаткою ім. родини Шклярів у Гарвардському університеті. Автор монографії “Пізнай самого себе”: неоплатонічні джерела в творчості Г.С. Сковороди (Київ: Академперіодика, 2017), «Nello stretto triangolo della notte…» Jurij Tarnavs’kyj, il gruppo di New York e la poesia della diaspora ucraina negli USA (Рим: Lithos, 2012) та понад тридцяти статей про релігійні, літературні та лінгвістичні аспекти української культури ранньомодерного часу. Проф. Бартоліні нагороджена почесною відзнакою за дослідження спадку Г.С. Сковороди (в Переяславі, в 2013 року) та премією Асоціації Старослов’янських Студій (Early Slavic Studies Association) за статтю “Judging a book by its cover. Meditation, Memory, and Invention in Early Modern Ukrainian Title Pages” (Canadian Slavonic Papers, 59, 2017, pp. 21-55). Марія Ґрація є членом керівного комітету Італійської асоціації україністів.
Останні коментарі