До 50-річчя Василя Сліпака відбулася година пам’яті «Міф»

«Перемога буде обов’язково! При одній умові: коли кожен з нас буде робити все необхідне для цього від найменшого до найбільшого і у всьому! Уявити собі: всі українці світу одночасно думають про це і діють? Це ж бомба, перед якою не встоїть ніщо на світі!» (Василь Сліпак)

Сьогодні видатному співаку виповнилося би 50 років. В Державному історико-культурному заповіднику «Нагуєвичі» пройшла година пам’яті «Міф» до цієї дати. Її підготувала і провела наукова співробітниця музею Любов Плюйко. Вона коротко розповіла біографію, а всі присутні переглянули документальний фільм «Міф» режисерів Леоніда Кантера та Івана Яснія, який розповідає про оперного співака та Героя України Василя Сліпака.

Василь Сліпак народився 20 грудня 1974 року у Львові. З раннього дитинства виявляв неабиякий музичний талант. Він мав рідкісний голос – контртенор (найвищий з чоловічих оперних голосів).

У 1983 році, коли йому було дев’ять років, старший брат Орест відвів його до Львівської хорової капели «Дударик», де Василь співав більш ніж десять років.

У 1992 році молодий Василь Сліпак став студентом Львівського Вищого державного музичного інституту імені М. В. Лисенка

З 1997 року Сліпак працював у Паризькій опері, де здобув визнання за свої виконання партій у численних операх.

У 2004 році був активним учасником Помаранчевої революції.

Під час Революції гідності мав контракт у Паризькій опері, тому не міг прибути до Києва.

З початком війни Росії проти України Василь Сліпак був також одним з тих, хто організовував популярні антипутінські марші – «Stop Putin War in Ukraine!», які збирали десятки тисяч людей під стінами європейських інституцій.

У 2015 році Василь вирішив особисто взяти участь у бойових діях і приєднався до добровольчого батальйону «Правий сектор» під псевдонімом «Міф», що походить від його улюбленої арії Мефістофеля з опери «Фауст».

Він воював у Пісках у районі Донецького аеропорту. Брав участь у боях за Авдіївку у складі 1-ї окремої штурмової роти 7-го окремого батальйону Добровольчого українського корпусу. Звідти повернувся пораненим.

Вдруге поїхав на фронт у вересні 2015 року, у село Водяне під Маріуполем, на лінію зіткнення. У жовтні повернувся до Парижа.

Улітку 18 червня 2016 року втретє поїхав на Донбас, щоб доправити зібрану допомогу захисникам-добровольцям, і планував залишитися там на пів року. Але 29 червня 2016 року, виконуючи бойове завдання як кулеметник загинув у бою від ворожої кулі калібру 12,7 мм, яку випустив снайпер з великокаліберної гвинтівки.

Кілька слів про фільм. Музику для фільму «Міф» написали одні з кращих композиторів сучасності. Серед яких Євген Гальперін, що писав музику для Люка Бессона і був близьким другом Василя; Роман Григорів та Ілля Разумейко та Едуард Приступа. У стрічці поєднано документальні кадри та анімацію, яку створив український карикатурист Журавель Юрій.

Стрічку створено NGO «Tribu Verde» та Міжнародним продюсерським центром «Фор-Пост» у 2018 році за підтримки Державного агентства України з питань кіно.

В тому ж році фільм отримав п’ять престижних нагород: переможець у номінації «Документальний фільм» III Канівського міжнародного кінофестивалю імені Юрія Іллєнка; перша премія серед документальних стрічок на фестивалі Figueira Film Art Festival у м. Фігейра-да-Фош (Португалія); гран-прі ІІІ Рівненського міжнародного кінофестивалю «Місто Мрії»; переможець Третього кінофестивалю «Ukraїna!» у Варшаві; кращий документальний фільм Світового кінофестивалю Lifft India Filmotsav у м. Пуне (Індія). А в наступному 2019 році отримав премію Української кіноакадемії «Золота дзиґа», як найкращий документальний фільм.

Смерть Василя Сліпака стала великою втратою для України та міжнародної спільноти. Пам’ять про Василя Сліпака вшанували на багатьох рівнях. Йому присвячено численні меморіальні заходи, концерти, фільми та книжки. Його героїзм і самовідданість стали натхненням для багатьох людей.

А завершила Любов Плюйко годину пам’яті словами Василя Сліпака: «Ну, нащадкам скажу – ми тут для вас і все. Ви будете жити в тій Україні, про яку ми мріємо і яку ми зараз відвойовуємо!».