Пленарне засідання XXXVI Наукової сесії Наукового Товариства ім. Шевченка. Співорганізатор – Історична комісія НТШ.

У п’ятницю, 14 березня, в гостинних стінах Центру українсько-австрійської співпраці / Культурно-освітній центр імені Івана Франка відбулося пленарне засідання XXXVI Наукової сесії Наукового Товариства ім. Шевченка. Співорганізатором, якого виступила Історична комісія НТШ. Запрошеними на засідання були і наукові співробітники нашого заповідника на чолі з директором Богданом Лазораком. З вітальним словом до присутніх звернувся голова осередку НТШ в Дрогобичі, професор, доктор історичних наук Леонід Тимошенко. Він подякував учасникам і присутнім на засіданні за небайдужість і зацікавленість у збереженні і підтримці на високому науковому рівні дослідницької традиції Наукового Товариства ім. Шевченка, наголосив на історичному значенні НТШ для розвитку української науки.

В ході засідання було виголошено п’ять доповідей, з них три мали шановні гості зі Львова. Честь відкрити наукову частину зборів отримав український науковець, педагог, доктор історичних наук, керівник Львівського відділення Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України, професор Львівського національного університету ім. І. Франка Мирон Капраль, який розповів про цінне джерело з ранньомодерної і церковної історії України рукописний кодекс Михайла Ганушевського та висвітлив складну проблему визначення авторства знаменитого полемічного твору початку XVII ст. «Перестороги».

Підхопив естафетну паличку наукового викладу кандидат історичних наук, директор ДІКЗ «Нагуєвичі» Богдан Лазорак. У своєму виступі він детально охарактеризував експедиційну роботу заповідника впродовж останніх кількох років та співпрацю з провідними дослідниками сакрального мистецтва, зокрема професором Володимиром Александровичем і керівником Коломийського реставраційного центру Андрієм Лінинським. Увазі присутніх були представлені фото численних експедицій по давніх парафіях Франкового краю, а також кілька оригінальних примірників богослужбових стародруків з колекції ДІКЗ “Нагуєвичі”.

Керівниця відділу давніх актів Центрального державного історичного архіву України у м. Львові Богдана Петришак зацікавила присутніх найновішими результатами досліджень про персональний склад писарів міської канцелярії давнього Дрогобича ранньомодерного періоду на основі свідчень рукописних документів XV-XVII ст. Не менш цікавим був виступ професора Леоніда Тимошенка, який у своїй доповіді відкрив раніше невідомі факти з історії виникнення і функціонування в Дрогобичі в XVIIІ ст. Кармелітського монастиря з костелом св. Михаїла (нині Архикатедральний собор Св. Трійці Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ).

Завершив цикл доповідей старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського, кандидат історичних наук Андрій Фелонюк. У змістовному виступі він охарактеризував діяльність і учасників Семінару історії України при Науковому Товаристві ім. Шевченка (1936-1939).

Після всіх виступів доповідачі відповідали на питання присутніх, жвава дискусія продовжилася в кулуарах.