До 325 років з дня народження та 280 років з дня смерті Олекси Довбуша відбувся перегляд і обговорення фільму «Довбуш»

До Дня Незалежності України, 325 років з дня народження та 280 років з дня смерті Олекси Довбуша в конференц-залі Літературно-меморіального музею Івана Франка відбувся перегляд і обговорення фільму «Довбуш». Не будемо переказувати сюжет фільму, його потрібно переглянути самому. В обговоренні прозвучало дві основні теми – документальні факти про Олексу Довбуша та дрогобицькі локації, де проходили зйомки фільму.

Чи існував Олекса Довбуш насправді? Його називають українським Робіном Гудом – ватажком опришків, який грабував панів і допомагав бідним, він став символом спротиву в Карпатах.

Олекса Довбуш народився 1700 року в селі Печеніжин, недалеко від Коломиї на Івано-Франківщині. Історичні джерела згадують про його діяльність у 1738–1745 роках. Розправа Довбуша з економами, лихварями, орендарями викликала серед простого люду симпатію. Селяни вважали Довбуша «своїм спасителем».

Польська влада та пани цілих сім років намагались спіймати мужнього ватажка. Часом на його пошуки відправляли аж до двох тисяч чоловік і все марно. Але все таки 24 серпня 1745 року влаштувавши пастку Олексу Довбуша було вбито в селі Космач Степаном Дзвінчуком.

В Дрогобичі фільм знімали у двох локаціях – перша церква Святого Юра. Всередині церкви та біля неї знімали чимало сцен для «Довбуша». На роль священника режисер фільму Олесь Санін запросив дрогобицького іконописця та митця Левка Скопа. Як він сам говорив,  що зіграти роль було дуже складно як емоційно, так і фізично. Та образ став таким переконливим, що під час зйомок до нього підходили з питанням, чи можна сповідатися. Думали, що священик справжній.

Поряд з церквою Святого Юра є ще одна впізнавана локація зйомок. Це найдавніше працююче підприємство в Україні, та одне із найстаріших у Східній Європі – дрогобицька солеварня. Так, для зйомок «Довбуша» там постелили нову дерев’яну підлогу над відстійниками, яка надійно тримала на собі всю знімальну команду. За сценарієм, у ропу кидають сина лихваря. Найбільшою ж радістю для актора стало те, що сцену з «купіллю» відзняли за один дубль. В епізоді знялася головний технолог солеварні Оксана Бунда, яка дуже хвилювалася за актора. Бо вона добре знала, що попадання ропи на шкіру, а особливо в очі чи ніс викличе сильне подразнення. За словами пані Оксани, костюми, декорації й атмосфера були настільки «справжніми», що вона наче перенеслася на 300 років назад.

Нагадаємо, що прем’єра фільму відбулася два роки тому – 24 серпня 2023 року.