З ЛІТОПИСУ ЛІТЕРАТУРНО-МЕМОРІАЛЬНОГО МУЗЕЮ ІВАНА ФРАНКА В НАГУЄВИЧАХ… ДИРЕКТОР ІРИНА (ЛЯЛЮК) СОПОТНИЦЬКА

З ЛІТОПИСУ ЛІТЕРАТУРНО-МЕМОРІАЛЬНОГО МУЗЕЮ ІВАНА ФРАНКА В НАГУЄВИЧАХ…

ДИРЕКТОР ІРИНА (ЛЯЛЮК) СОПОТНИЦЬКА

Посада: виконувач обов’язків завідувача філії Львівського літературно-меморіального музею Івана Франка в Нагуєвичах; завідувач філії.
Каденція: 17 квітня 2001 р. – 9 серпня 2001 р.; 9 серпня 2001 р. – 1 листопада 2001 р.
Коротка біограма:
Народилася 3 березня 1956 р. в с. Нагуєвичі, Підбузького району, Дрогобицької області. У 1977 р. успішно закінчила філологічний факультет Дрогобицького педагогічного інституту ім. І. Франка, здобувши фах «вчителя української мови і літератури».
Впродовж 1977 – 1979 рр. працювала на посаді вчителя української мови і літератури в селі Новоселівка Любашівського району Одеської області. З 1979 по 1982 рр. І. Сопотницька працює вихователем, а також вчителем української мови і літератури Підбузького професійного технічного училища. З 1982 р. по 1993 р. працювала на посаді вихователя дитячого дошкільного закладу «Колосок» в с. Нагуєвичі.
30 серпня 1993 р. Сопотницька Ірина Іванівна була прийнята на посаду наукового співробітника філії Львівського Літературно-меморіального музею І. Франка в Нагуєвичах. Практично одразу долучилася до всебічного розвитку експозиції музею, а також впровадження нових екскурсійних маршрутів та музейних заходів.
17 квітня 2001 р. директор Львівського літературно-меморіального музею Івана Франка Роман Горак, у зв’язку із звільненням Марії Оркуш, вирішує призначити наукового співробітника Ірину Сопотницьку виконувачем обов’язків завідувача філіалу Львівського літературно-меморіального музею Івана Франка у Нагуєвичах, а з 9 серпня 2001 р. – завідувачем цього ж філіалу.
Ірина Сопотницька, як один із найздібніших екскурсоводів та наукових співробітників музею Івана Франка в Нагуєвичах, розпочала роботу із зміни тематичних планів екскурсій для дітей. Невипадково саме у цей час у музеї почала серйозно розвиватися музейна педагогіка, позаяк ключові обрядові свята почали відзначатися за традиціями епохи Івана Франка. Саме за каденції І. Сопотницької було реорганізовано тісну співпрацю із Народним домом с. Нагуєвичі, спеціалізованою школою-інтернат, а також парафіяльними громадами церков. Окрему увагу слід звернути на виникнення традиції перших майстер-класів для дітей молодшого віку, які організовувалися під керівництвом Ірини Сопотницької разом із школярами з Нагуєвич. Це, передовсім, заходи, приурочені до різдвяного та пасхального обрядових циклів, купальських вечорів та, звичайно, роковин народження і смерті Івана Франка. Перший офіційний прийом делегації нова завідувач організувала 23 березня 2001 р., коли музей Каменяра відвідав народний депутат України та лідер партії «Собор» – Анатолій Матвієнко.
Напередодні святкування 145-ї річниці від Дня народження Івана Франка в Україні було створено ювілейний комітет, який спланував усю роботу з підготовки до свята Каменяра, було розроблено відповідний кошторис, а також програму заходів, які включали і святкові заходи музею Івана Франка в Нагуєвичах. Першочергове завдання, яке повинно було бути виконане до 27 серпня 2001 р., полягало у перекритті даху та ремонті приміщення літературно-меморіального музею Івана Франка в Нагуєвичах. Перебуваючи у Львові, прем’єр-міністр Віктор Ющенко на цей ремонт виділив з державного бюджету 150 тисяч гривень. Відтак, працівники музею готували будівлю та експозицію до серйозних ремонтних робіт, при цьому було залучено підтримку Дрогобицької районної ради та відділу культури райдержадміністрації, які виділили кошти спрямовані на реставрацію садиби та стежки І. Франка, зокрема, у межах юрисдикції заповідника «Нагуєвичі» .
Зауважимо, що музей-садибу Івана Франка І. Сопотницька доглядала із усією відповідальністю, щоправда, у липні 2001 р. музей спіткало лихо, коли реконструйовану хату Франків підпалив сусід, який, як виявилося, чотири рази мав проблеми із законом за тяжкі порушення і був неврівноваженою людиною, адже, і «раніше погрожував спалити хату Франків» . Невипадково, окрема пожежа трапилася ще у лютому 2001 р. у стодолі садиби Франків, над ремонтом котрої у липні працювали робітники фірми підрядника. Фактично липнева трагедія 2001 р. привернула увагу усіх ЗМІ до садиби Івана Франка, адже було паралізовано не тільки туристичну роботу, але й роботу філії Львівського літературно-меморіального музею Івана Франка в Нагуєвичах у цілому. Врешті було зірвано програму національного святкування 145-ї річниці від Дня народження Івана Франка. Реконструйована у 1981 р. садиба Франків отримала серйозні пошкодження, адже, було повністю знищено покрівлю, дерев’яні лати та чимало крокв. При цьому інтер’єр садиби перетворився на суцільне попелище. Вогонь пошкодив не тільки покрівлю, але й перекриття і стіни хати Франків. Проте не постраждали господарські приміщення, зокрема кузня, де було зібрано безліч цікавих предметів селянського побуту XIX ст. Директор Львівського-літературно-меморіального музею Івана Франка Роман Горак і відомий український письменник та державний діяч Роман Лубківський приїхали на місце трагедії наступного дня, взявши під особистий контроль ситуацію із порятунком садиби. Щоправда, до їх приїзду музейні працівники власними силами зуміли врятувати меморіальні речі та численні предмети побуту, зібрані в минулих експедиціях.
Одразу після трагедії Ірина Сопотницька разом із колективом музею всебічно долучається до відбудови садиби Івана Франка. Проте організацію вшанування 145-річчя від дня народження Івана Франка довелося перенести на 9 вересня 2001 р. біля Літературно-меморіального музею Івана Франка.
Фактично після численних нарад та взаємних поневірянь із районною владою керівництво Львівського літературно-меморіального музею Івана Франка було зобов’язане від’єднати від підпорядкованої йому структури музей Івана Франка в Нагуєвичах. Так, 1 листопада 2001 р. Ірина Сопотницька по переводу була звільнена з посади у зв’язку із від’єднанням музею Івана Франка в Нагуєвичах від Львівського літературно-меморіального музею Івана Франка. Під час роз’єднання директор львівського музею Івана Франка Роман Горак організував так звану «ревізію» фондів музею Івана Франка в Нагуєвичах, під час котрої до Львова було перевезено більшість експонатів, при цьому навіть ті, які не мали відношення до львівського періоду життя Івана Франка, а фактично презентували історію Нагуєвич та культури Бойківщини ХІХ – початку ХХ ст. Оскільки експозиція Літературно-меморіального музею І. Франка в Нагуєвичах фактично опустіла, І. Сопотницька разом із іншими співробітниками розпочали роботу по відновленню експозиційних залів, виготовленню копій та пошуку оригінальних речей, які хоча б якось відродили попередній стан. Це був період, коли музей Івана Франка перебував у стагнаційному стані, оскільки багатолітні виставкові зали потрібно було заново наповнювати новими тематичними розділами. Хоча значну частину експонатів, а серед них і унікальні, все ж вдалося зберегти незалежно від «ревізії».
1 листопада 2001 р. І. Сопотницька була переведена на посаду завідувача музею Івана Франка в структурі Державного історико-культурного заповідника «Нагуєвичі», яким на той час вже керувала Ореста Іванівна Хміль.
В період з 2 січня 2002 р. до 2 жовтня 2018 р. Ірина Сопотницька працювала на посаді заступника директора-завідувача музею Державного історико-культурного заповідника «Нагуєвичі». Сьогодні І. Сопотницька працює на посаді молодшого наукового співробітника ДІКЗ «Нагуєвичі» у галузі музейної педагогіки, а також бере активну участь у експедиційних, фондових та міжнародних проектах установи.