31 серпня 1981 року в Нагуєвичах була відкрита садиба батьків Івана Франка.
31 серпня 1981 року в Нагуєвичах була відкрита садиба батьків Івана Франка. Відтворення меморіального комплексу розпочалося весною 1980 року. Кошторисна вартість будівництва становила 39 тисяч карбованців. Знесено арку на місці згорілої батьківської хати, відселено сім’ю Кушнір – нащадків зятя вітчима Івана Франка Григорія Гаврилика. Відтворювались чотири будівлі: хата, кузня, шпихлір, стайня-стодола та два обороги. Основою для цього стали два документи: опис Івана Франка “Моя вітцівська хата” та кадастрові карти присілку Слобода, в яких з великою точністю було позначено розташування будівель на садибі Франків. Іван Франко у своєму описі дуже детально подав розміщення речей у хаті свого батька, тому великої складності у відтворенні інтер’єру не було. Інтер’єри усіх будівель садиби відтворено з речей, зібраних у Нагуєвичах, навколишніх селах та районах Бойківщини.
Зокрема у етнографічному спогаді-нарисі “Моя вітцівська хата” письменник писав: “Моя батьківська хата була під солом’яною стріхою, пошита китицями житньої соломи. Вона була збудована правдоподібно ще при кінці XVIII віку в часі першого оселення Нагуївської Слободи, а мати мойого вітця десь у 20-х роках XIX віку купила її з усім обійстям, 12 прутами поля та усіма господарськими приладами. Звичаєм майже усіх підгірських хат вона була орієнтована вікнами до полудня, мала довкола себе дві обори, передню – з південного боку, при якій перед перед хатою від сходу стояла шопа, далі шпихлір, і від заходу за моєї пам’яті була кузня мойого вітця. Далі на південь, за огорожею, йшов сад із пасікою, до якого вела фіртка; перед фірткою недалеко кузні була досить глибока криниця, без журавля, з якої воду тягали довгою жердкою”.
Останні коментарі