Давньоруське городище на горі Ратай між селами Лопушна і Підмонастирок на Дрогобиччині віднайдено під час експедиції 3 липня 2020 р.

Перші описи городища та згадки про його існування звичайно походять із наукових записок Володимира Кобільника (Кобільник, 1935а, с.21).

У 1963 році про пам’ятку повідомляють П.О.Раппопорт і М.В.Малєвська (Раппопорт, Малевская, 1963, с.67-68), f у 1965 році її обстежив В.В.Ауліх (Свєшніков, 1976, с.70).

Останній раз пам’ятку обстежувала у 1994-1995 роках – Верхньодністрянська експедиція Інституту народознавства НАН України (Корчинський та інші,

1996, с.37-39). Оборонне городище збудоване на горі Ратай, на площі 50×80 м і захищене з півночі

стрімкими схилами гори, а з інших боків – валом заввишки 1,5 м.

Зафіксоване на висоті 570 м над рівнем моря і 210 м над дзеркалом місцевого “Вербного потоку”, який тече

вздовж західного схилу гори.

Оборонний вал оточує пам’ятку з північного, південного і східного боків. У південній частині городища є кілька западин, які можуть свідчити про рештки житлово-господарських споруд.

Встановлено, що в цілому забудова простежується лише вздовж периметра оборонної лінії. Більшість археологічного матеріалу виявлено на глибині 0,2-0,5 м від денної поверхні вздовж східної і південної ділянок оборонної лінії. Це, переважно, уламки кружального посуду Х-ХІ і рідше, – XII-XIV століть. Наявні також окремі вироби із заліза.

Вочевидь городище існувало з X до XIV століття і було сторожовою фортецею. Це не виключає на ранньому етапі у X-XI столітті й іншу функцію – сховища. Основні матеріали та документація сьогодні зберігаються у фондах і архіві Інституту народознавства НАН України.

Наша розвідка разом із Галиною Пагутяк, Ладою Москалець та Володимиром Буцяком дозволила не тільки уточнити стан пам’ятки та здійснити її фото фіксацію, але й визначити місцерозташування житлово-господарських забудов від яких залишилися гроти, кам’яні фундаменти, печера та криниця…

Станом на сьогодні ведуться переговори про археологічну розвідку із фахівцями археологами Ярославом Погоральським та Романом Миською.

Далі буде…

p.s. Окремо вдалося отримати цінні дарунки з родинного бойківського начиння діда і батьків Галини Пагутяк, які передано до фондів музею Івана Франка в Нагуєвичах.