Делегація Державного історико-культурного заповідника «Нагуєвичі» відвідала ряд музеїв Волині

В рамках робочої поїздки на Волинь делегація Державного історико-культурного заповідника «Нагуєвичі»  відвідала ряд музеїв міста Луцька та області, де ознайомилася з досвідом колег та обговорила можливість спільних напрацювань.

В першу чергу віддали шану нашим військовим у Волинському регіональному музеї українського війська та військової техніки. В експозиції на відкритому майданчику представлені зразки військової техніки і озброєння, а саме: авіаційні комплекси, бронетанкова техніка, зенітно-ракетні комплекси, артилерійське озброєння, техніка служб забезпечення тилу Збройних Сил України та техніка військ зв’язку. Виставкові зали музею розділені за тематичними напрямами від військової історії Волинсько-Галицької держави до експозиції, що розкриває різні етапи сучасної боротьби за незалежність України – від початку Революції Гідності до сучасної ситуації на Сході.

Також побували в інших музеях, зокрема в музеї Волинської ікони, де зберігається більше 1,5 тис. пам’яток сакрального мистецтва, серед них понад 600 ікон XVI –XIX ст. Але безцінною перлиною збірки є Холмська Чудотворна Ікона Божої Матері, унікальна пам’ятка візантійського мистецтва XI–XII ст., одна з найшанованіших християнських святинь, якій присвячений окремий зал музею.

Звичайно, що делегація не могла не побувати і в Луцькому замку, також відомого як Замок Любарта. Фортеця, зведена в середині XIV століття. Нині він є найважливішою пам’яткою архітектури Волинської області. Відрізняється цей замок відмінною безпекою конструкцій. Об’єкт входить до історико-культурного заповідника «Старий Луцьк». Ще в X столітті тут був пагорб біля річки Стир, де зупинився князь Володимир Великий. У літописах фортеця була відома як Лучеськ. Будівництво замку розпочалося у 50-х роках XIV століття, а закінчилося – у 1430 році. Хоч деякі дослідники називають інші роки будівництва – 1290-1340 р.р. При цьому деякі деталі змінювалися протягом наступних століть. Була проведена реконструкція у 1502 році (використовувалася цегла). Луцький замок був резиденцією королів після Люблінської унії, з 1569 року

На території замку знаходиться церква Іоанна Богослова − хоч вона і в зруйнованому стані, про неї потрібно знати. Цей храм був першим християнським, що постав у Луцьку. Збудований у 1180 році, він є найстарішою будівлею міста. За припущеннями, саме під руїнами храму знаходиться могила князя Любарта.

Музей дзвонів у Луцькому замку – унікальний, єдиний в Україні. Його було відкрито у 1985 році. Наукові співробітники державного історико-культурного заповідника зібрали колекцію дзвонів XVII – початку ХХ ст. Між найстарішим і наймолодшим експонатом, пролягла відстань у понад 345 років! Надзвичайно рідкісним для України є дзвін 1647 року, тому що багато дзвонів під час козацьких воєн 1648-1654 рр. було перелито на гармати. Він ще пам’ятає часи Богдана Хмельницького.

Неподалік Луцького замку, біля костелу Петра і Павла знаходиться двоповерхова кам’яниця кінця XVIII століття. Саме тут впродовж 1890-1891 років проживала родина Косачів. Віддаючи шану поетесі було відкрито меморіальну «Лесину вітальню». На основі експонованих матеріалів можна уявити собі повсякденний побут великої родини, що залишила неабиякий слід в житті України. Луцьк тісно пов’язаний з іменем Лесі Українки. В кімнатах старі меблі, якими вона могла користуватися, столітнє піаніно, на одному столі – порцеляновий посуд тієї доби, на іншому – стара гасова лампа, чорнильна ручка, листи, написані Лесею до мами.

Останньою точкою, яке відвідала делегація ДІКЗ «Нагуєвичі», це – Національний історико-меморіальний заповідник «Поле Берестецької битви» – основний меморіальний комплекс козацької слави України, який знаходиться між селами Пляшева та Острів на Рівненщині. Козацькі могили – унікальне місце, священне для кожного небайдужого українця. Саме тут, на цих зелених луках і болотах, кілька століть назад віддали своє життя за свободу українського народу наші славні предки.

Саме тут, посеред трьох населених пунктів – Острога, Берестечка і Пляшева – в 1651 р сталася найбільша битва Визвольної війни під проводом гетьмана Б. Хмельницького. 100-тисячне козацьке військо за підтримки 30 тисяч татар хана Іслама III Гірея відразу під Берестечком з 300-тисячної польської армії короля Яна Казимира II.

У 1912 р в пам’ять про трагічні події на місці битви був заснований Свято-Георгіївський чоловічий монастир, перенесена сюди дерев’яна Михайлівська церква XVII ст., в якій Хмельницький молився перед боєм.

Обмін досвідом з колегами-музейниками завжди дає позитивні результати, не виключенням була і дана поїздка.