Гуцульська коляда в садибі Франка

4 січня, напередодні Водохреща, в музеї-садибі Франка відбулося цікаве дійство – реконструкція давніх традиції Криворівні, тут звучала гуцульська коляда. Гості та відвідувачі заповідника мали змогу побачити і почути автентичне виконання колядок, які звучали сто і більше років тому. Гуцульська коляда – унікальна традиція, яку зберегли у горах. І попри будь-яку загрозу, Різдво в Криворівні святкують, бо це – надія на нове життя, яку приносить новонароджений Ісус, та на перемогу.

Гуцульські коляди відрізняються текстами, мелодіями, технікою виконання та супроводом – трембітами, рогами, скрипкою та іншими музичними інструментами. На правах господаря директор Державного історико-культурного заповідника «Нагуєвичі» Богдан Лазорак подякував колядникам з Криворівні і сказав: «Вдумайтесь в глибину цієї колядки. Одним із перших започаткував її вивчення Іван Франко зі своїми однодумцями під час етнографічних експедицій. Корифей української етнографії Володимир Гнатюк в листі до Івана Франка писав: «Чи ти дорогий друже зауважив, які ця коляда має проникливі богослужбові вкраплення?». Фактично гуцульська коляда відрізняється від бойківської тим, що вона побудована, в основному, на богослужбовому требнику Петра Могили 1620 року. Саме в ньому Ісус запрошується віншувати. Колядники на Гуцульщині запрошують самого Ісуса Христа до хати віншувати цій родині».