Інформаційний екскурс «Сторінками історії. Перша Конституція Пилипа Орлика»

Інформаційний екскурс «Сторінками історії. Перша Конституція Пилипа Орлика»

Сьогодні, в День Конституції України, в Державному історико-культурному заповіднику «Нагуєвичі» відбувся цікавий інформаційний екскурс «Сторінками історії. Перша Конституція Пилипа Орлика», який для відвідувачів музею провела наукова співробітниця Любов Плюйко. Вона розповіла, що Конституція Пилипа Орлика 1710 року – перша в світі, що регламентувала права васала та його підлеглих. Згодом подібні документи прийняли в США (1787 р.), Франції та Польщі ( 1791 р.) Конституція Пилипа Орлика насправді була договором гетьмана Війська Запорозького Пилипа Орлика та козацтва зі старшиною (від їх імені документ підписав кошовий отаман Кость Гордієнко). Документ був написаний двома мовами – латинською та давньоукраїнською. Повна ж назва акта — «Договір та Встановлення прав і вольностей Війська Запорозького та всього вільного народу Малоросійського між Ясновельможним гетьманом Пилипом Орликом та між Генеральною старшиною, полковниками, а також названим Військом Запорозьким, що за давнім звичаєм і за військовими правилами схвалені обома сторонами вільним голосуванням і скріплені найяснішим гетьманом урочистою присягою».

Проте частіше вживається скорочена назва – Конституція Пилипа Орлика. Складається з преамбули та 16 статей, де сформульовані головні принципи побудови держави.

Конституція обмежувала привілеї гетьмана та старшини, вирівнювала козаків у правах, зберігаючи при цьому окремий статус запорожців. Окрім того, передбачала політичну незалежність України від Московії та розбудову незалежної української Церкви.

Конституція вперше запропонувала розподіл влади на окремі гілки. Законодавча влада – Генеральна Рада, до якої мали входити генеральна та полкова старшина, представники козацьких полків (генеральні радники) і Запорозької Січі. Генеральна Рада мала скликатися тричі на рік – на Різдво, Великдень та Покрову. Впродовж часу «між сесіями» повноваження Генеральної Ради виконували гетьман і Рада генеральної старшини – вища виконавча влада. Суд за Конституцією мав бути незалежний. Уперше Орлик застосовує поняття «вільний народ», тобто населення конкретної території, яке має самоврядні права.