Лекція «Створення клубу творчої молоді» – про осередок ранніх шістдесятників

Сьогодні в Державному історико-культурному заповіднику «Нагуєвичі» відбулася лекція «Створення клубу творчої молоді» – про осередок ранніх шістдесятників, що діяв з 1960 по 1964 роки. Підготувала і провела лекцію наукова співробітниця музею Галина Топільницька. Вона для відвідувачів музею коротко розповіла про історію виникнення клубу, його учасників та лідерів.

Поширення опозиційних настроїв в українському суспільстві в період хрущовської «відлиги» спиралося на тривалу традицію національно-визвольного руху. Ідейне визрівання покоління шістдесятників починалося з культурництва. Прагнення молодих митців позбутися тоталітарного диктату в творчому процесі переросло в культурно-просвітні акції, появу неофіційних об’єднань, клуби творчої молоді. Діяльність таких клубів полягала в проведенні мистецьких заходів: літературних вечорів, художніх виставок, показів замовчуваних театральних п’єс, вечорів пам’яті репресованих митців, спрямованих на пропаганду культурної спадщини і пробудження національної самосвідомості. До цього заохочувала й загальна культурна атмосфера, зокрема публікації українською раніше недоступних у СРСР творів тогочасної західної літератури: Альбера Камю, Франца Кафки, Еріха Марії Ремарка, Ернеста Хемінгуея.

Першим об’єднанням молодих митців-шістдесятників став клуб творчої молоді «Сучасник», який виник у Києві наприкінці 1959 р. Багато зусиль для його організації й діяльності доклали режисер Лесь Танюк, літератори Іван Дзюба, Євген Сверстюк, Іван Світличний, Василь Симоненко, художниця Алла Горська. Ідея клубу виникла з ініціативи студентів організувати театралізовані групи колядників. При клубі діяли секції: письменницька, художня, музична, кіно й театральна. Члени клубу організовували лекції з історії України, етнографічні свята, літературно-художні вечори, влаштовували краєзнавчі експедиції: такі як до місць захоронення жертв масових репресій у Биківні.

Під впливом київського клубу в 1962 р. утворено клуб творчої молоді «Пролісок» у Львові. Молодіжні об’єднання, які пропагували свободу самовираження, загальногуманістичні цінності, національну культуру діяли також у Дніпропетровську, Одесі, Харкові, Черкасах. У 1968 р. клуб творчої молоді виник у Придніпровську. Діяльність клубів набувала громадського й соціального звучання. Політична відчуженість, національна спрямованість клубів стала приводом для закриття молодіжних об’єднань і застосування каральних заходів щодо їхнього активу: у 1964 р. ліквідовано клуби в Києві та Львові, невдовзі така ж доля спіткала учасників інших молодіжних об’єднань. Наступ влади на творчу молодь виразно проявився після зустрічей М. Хрущова з творчою молоддю в Москві у 1962-1963 рр. Поведінка радянського керівника була вкрай брутальною, молодих художників і поетів він звинуватив у безідейності, формалізмі, авангардизмі.

Діяльність клубу творчої молоді виявилась настілки знаковою для українського суспільства, що сьогодні ми можемо ствердно заявити – він став тим національним творчим кластером, який заклав фундамент сучасного українського громадянського суспільства.