03.04.2019

ПОЛЬОВІ РОЗВІДКИ ЗАПОВІДНИКА ІВАНА ФРАНКА У НАГУЄВИЧАХ – СЕЗОН-2019 РОЗПОЧАТО!

Під час обстеження давнього “Базарища”, гори “Могили” та урочища “Ярина” вдалося локалізувати кілька пам’яток, які підтверджуються письмовими джерелами.

Як виявилося на території “Базарища” дійсно проходили бої між російською та австрійською арміями у жовтні 1914 р., про що свідчить піднятий матеріал , зокрема масовий розсип стріляної шрапнелі.

Також на території “Базарища” виявлено і фрагменти кераміки XVII-XVIII ст., які підтверджують активність на торговищі в ранньомодерний період. До слова поряд із цим топонімом розташовані давні соляні джерела.

Інша мета розвідки полягала у візуальному обстеженні гори “Могили”, де за припущенням знаходяться кургани доби Шнурової кераміки. Водночас було виявлено численні гільзи з часу бою між НКВД та УПА. До слова відоме перепоховання бійців УПА було здійснено саме з “Могил” на території парафіяльного цвинтаря церкви Св. Миколая (“Горішня”).

Увесь польовий матеріал передано до фондів Літературно-меморіального Музею Івана Франка ДІКЗ “Нагуєвичі”.

Водночас експедиція у складі консультанта Івана Бохонка та головного хранителя фондів Ростислава Хміля зафіксувала фототехнікою чудові краєвиди Музею Івана Франка із найвищих висот, які у кінці XVIII ст. вперше фіксував француз і професор Львівської політехніки Бальтазар Гакет.

Також поблизу давнього футбольного поля, що у лісі урочища “Ярина” вдалося дослідити пам’ятний хрест “на хвалу Божу” фундований мешканкою села Нагуєвич Розалією. Датувати поки ще не можливо через втрачені фрагменти транскрипції. хоча припускаємо, що час побудови датується періодом життя коваля Якова Франка, позаяк залишки кованого хреста нагадують хрест виконаний ним на пошану ліквідації панщини у 1448-1849 рр.

p.s. Дивує і болить водночас й інша знахідка, зокрема та яка розташована у 500 м від місця бою і колишнього захоронення бійців УПА – у підніжжі “Могил” було зафіксовано і доволі таки не приємні “сміттєві висоти”, які стосуються виключно ментального бажання мешканців та їх внутрішнього переконання рухатися у бік європейських цінностей…Чи так варто вшанувати сакральне місце загибелі односе льчан?