Поповнення фондів ДІКЗ “Нагуєвичі” із села Уляни Кравченко.

Колекція Літературно-меморіального музею Івана Франка ДІКЗ “Нагуєвичі” щороку, під час численних музейних експедицій, поповнюється все новими і новими артефактами, серед яких є і унікальні речі, які пов’язані із селом Солець коло Стебника. Саме у цьому давньому мальовничому селі впродовж 1888 – 1920 рр. із невеликим перервами вчителювала відома українська письменниця і близька приятелька українського національного генія Івана Франка – Уляна Кравченко (при народженні Юлія Шнайдер) (18 квітня 1860, Миколаїв, — 31 березня 1947, Перемишль).

На сьогодні добре відомо, що Уляна Кравченко організувала в Солецькій школі численні гуртки для української молоді, серед яких і духовно-релігійний та літературний, які збиралися при церковній школі у неділю. Ця церковна школа діяла зовсім поряд із державною школою (за якихось 30 м) при церкві Святого Пантелеймона. Українська учителька від Бога, українська письменниця, активістка українського жіночого руху, перша у Західній Україні поетеса, чиї твори стали популярними далеко за межами Галичини з усією щирістю та серйозністю віддала чимало своїх зусиль для того аби виховувати українських дітей, зоркема впорядкувавши виховний процес у державній школі із привязкою його до діяльності церковної парафіяльної школи.

Навіть сьогодні заходячи у храм ми побачили унікальні педагогічні записи зроблені з ініціативи письменниці. На дверях два силуети ангелів, а праворуч нагадування забудькуватим парафіянам: “Просимо уважно витирати взуття!”. На надпоріжнику цих дверей зберігся напис: “Сє храмъ Божый совєршенъ во врєма сватаго юбєлєа рокоу 1901”. Ліворуч і праворуч на стінах висять образи прикрашені вишитими рушниками солецьких майстринь. Доречі серед знахідок привезено унікальні йорданські підсвічники-Трійці і вишиті хоругви з тієї ж доби.

Знаменито, що три роки тому до фондів музею І. Франка в Нагуєвичах було передано унікальні рукописні пом’яники XVIII – XX ст. із цієї ж церкви, які свого часу під час експедицій 1980-х рр. віднайшов професор Володимир Александрович, і які реконструюють генеалогію давніх родин села Солець, серед яких і учні Уляни Кравченко.

Під час підготовки виставки “Сакральні скарби Франкового краю XVI-початку ХХ ст.” до 105-х роковин смерті Івана Франка, ще в березні 2021 р. ми організували нову експедицію в село Солець, де під час огляду дзвіниці було виявлено унікальний образ Святого Миколая початку ХІХ ст., який сьогодні на реставрації.

Під час музейної експедиції 18 листопада 2021 р. нам вдалося віднайти абсолютно сенсаційні артефакти, які засвідчують серйозну програму духовно-релігійного виховання учнів церковної школи в Сольці. Так, нам вдалося віднайти скриню у якій ще з часів закриття храму і часі вчителювання Уляни Кравченко зберігалися дерев’яні різьблені фігурки із вертепу-шопки початку ХХ ст.

Загалом збереглося 17 фігурок, серед них : Діва Марія, Йосип, Ісусик, три царі, пастушки, верблюди, овечка, корівка, музики-вістуни та ін. Усі фігурки містять інскрипцію-скорочення “Ц.Ш.”, що позначало приналежність до церковної школи часів Уляни Кравченко. На звороті фігурки Ісусика напис “Рівне-1976”, який позначає час перемалювання фігурок студентами, які перебували на практиці в селі Солець.

На думку відомог ореставратора Андрія Лінинського цей різьблений вертеп початку ХХ ст. є нещоінше, як “експедиційним чудом в мистецтвознавстві”, позаяк досі такого вповні не вдавалося віднати з часів епохи Івана Франка та безпосередньо часу Уляни Кравченко.

Враховуючи, що учні особисто облаштовували шопку, яка мала спеціальні механізми для рухливості, вочевидь ця шопка і була тетралізованою методою Уляни Кравченко, з метою виховання у дітей Сольця давньої Києвохристиянської традиції колядування і вшанування Божого Різдва.

Вже скоро у музеї Івана Франка в Нагуєвичах презентуватимо зовсім іншу і дуже живу Різдв’яну Історію, яка безпосередньо повязана із товаришкою національного генія – Уляною Кравченко!

Ad fontes і до експедицій )