Повільно час гоїть рани, нанесені духовним і фізичним рабством більшості громадян УРСР, які жили, виживали та гинули з ласки «радянської імперії».
Повільно час гоїть рани, нанесені духовним і фізичним рабством більшості громадян УРСР, які жили, виживали та гинули з ласки «радянської імперії». Потроху забуваємо імена тих людей, що намагалися цьому протидіяти, чи то свідомо ідучи на смерть, чи шукаючи обхідних доріг для порятунку мови та культури. Якщо перших влада нищила розстрілами чи сибірською каторгою, то других намагалася вбивати морально: змушувала декларувати ідеї, які не відповідали їх світоглядові; оприлюднювати від свого імені заготовлені КДБ «покаянні» тексти, які йшли врозріз з їх етичними нормами. Мабуть, легше було переживати жорстокі будні сибірських таборів, ніж такі моральні тортури.
Однак, саме їх довелося зазнати Зеновії Франко.Вона, безперечно, була визначним науковцем, насамперед філологом, мовознавцем, що під ударами долі зуміла створювати довершені праці, яких набралося в неї на декілька, на жаль, не захищених, докторських дисертацій. Проте, основна національна значимість її постаті пов’язана з тривалою громадянською та суспільною присутністю в Україні. Вона органічно увібрала в себе цю особливу інтелектуальну відповідальність, несла в собі той особливий генетичний код національного обов’язку, насамперед збереження і утвердження мови. Зеновія носій тих особливих рис свого великого предка – І.Франка. ЇЇ життя, як і життя її діда, пройшло в протиборстві з системою, яка намагалася використати її особистість та родовід для пропаганди існуючого тоталітарного режиму. Зовнішність З.Франко також дуже була схожою на дідову. Це зазначає Д. Павличко: «Обличчя Зені Франко мало в собі характерні прикмети дідового обличчя: високе чоло, блакитні очі, уста й підборіддя із чисто франківськими рисами, в яких вгадується мужність і впертість.» Ще одна риса – надзвичайна працьовитість, здатність працювати у найнесприятливіших умовах.
Саме про постать Зеновії Франко говорили на лекції-презентації у КЗ ЛОР “Самбірський педагогічний коледж імені І. Филипчака”. Щиро дякуємо за співпрацю та надіємось на подальші зустрічі!
Останні коментарі