Презентація третьої книги «Садиби Франка: наукового збірника заповідника «Нагуєвичі»

Буквально минулого тижня у видавництві «Посвіт» вийшли перші примірники третьої книги «Садиби Франка: наукового збірника заповідника «Нагуєвичі». А вже сьогодні, 28 лютого, в конференц-залі Державного історико-культурного заповідника «Нагуєвичі» відбулася презентація цього об’ємного в прямому і переносному розумінні слова збірника. В прямому, адже це 936 сторінок, величезна кількість світлин та документів, а переносному – це величезна і кропітка робота авторів статей, редакційної колегії, технічних редакторів, рецензентів, працівників видавництва «Пóсвіт» та багатьох інших людей, які в більшій чи меншій мірі долучалися до видання цієї книги.

Розпочався захід зі спільної молитви, яку провели о. Олег Кекош та о. Василь Полянко.

Директор ДІКЗ «Нагуєвичі» Богдан Лазорак коротко розповів про історію заснування музею Івана Франка в Нагуєвичах, його етапи розвитку, успіхи, становлення та чорні сторінки, коли доводилося розпочинати все з самого початку.

Богдан Лазорак зазначив: «Третя книга «Садиби Франка: наукового збірника заповідника «Нагуєвичі» є скромною подякою від українських науковців Збройним силам України, які одвічно боролися з московією і незламно продовжують боротьбу за Незалежність Українського Народу. Саме тому у цей важкий патріотичний рік збірник репрезентує нові матеріали про давню і унікальну Києвохристиянську традицію культури українців, про нашу самобутню історію, а відтак і про спадщину нашого національного генія Івана Франка, який усе своє життя титанічно працював заради історичної справедливості. Традиційно у збірнику публікуються нові документальні матеріали, статті і повідомлення, огляди та рецензії з актуальних проблем музейної справи, історії України та суміжних країн, культурології, історії мистецтва, етнографії, музикознавства, літературознавства, історичного краєзнавства, археології, джерелознавства, історіографії».

Також директор музею і водночас головний редактор третьої книги «Садиби…» коротко познайомив з редколегією та авторами наукових статей, що опубліковані у збірнику. Не будемо перераховувати їх всіх, але серед них є ті, про кого слід згадати – це член редколегії, корифей українського музикознавства, доктор мистецтвознавства, професор, завідувач відділу етномузикології ІМФЕ імені Максима Рильського НАН України Михайло Хай, який відійшов у вічність у жовтні минулого року.

Також – це автор статті «Чому я люблю Івана Франка» білоруський письменник, перекладач, історик, художник Юрій Кур’янович, який надіслав свою працю, перебуваючи, за свої погляди, в білоруській тюрмі режиму лукашенка. В чому цінність таких збірників? Насамперед, в тому, що тут науковці можуть реалізувати себе, свої задуми. Так, серед авторів, є Лауреати Міжнародної премії ім. Івана Франка доктор філологічних наук, професор Ярослава Мельник та доктор історичних наук, професор Леонід Тимошенко, відомі особистості в наукових колах – Володимир Александрович та Ярослав Погоральський, Володимир Галик та Василь Ільницький, Андрій Франко та, на жаль покійна, Оксана Франко, Наталя Тихолоз та Андрій Сова, Роман Пастух та Радимир Хайруллін, Галина Сабат та Анатолій Лозовий, Ігор та Леся Смуток, Володимир та Максим Ханас, Богдан Паньків та Юрій Стецик, Юрій Чумак та Ольга Сеник.

Богдан Лазорак також відзначив, що величезний вклад зробили і науковці ДІКЗ «Нагуєвичі», адже їхні дослідження та праці вилилися у більше десяти статей, які увійшли до збірника. Зокрема, це Лілія Хміль, Тетяна Лазорак, Марія Шутко, Ірина Сопотницька, Марія Добрянська, Любов Плюйко, Сергій Матійко та Назарій Юрчишин.

Своїми враженнями про третю книгу «Садиби Франка: наукового збірника заповідника «Нагуєвичі» поділився рецензент видання кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Львівського відділення Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України Андрій Фелонюк, який вперше відвідав Нагуєвичі.

«Я, як виходець з Волині цікавлюся працею заповідників міст Луцьк, Дубно, Острог, Рівне. Тому я можу порівняти, яка саме наукова продукція виходить у відповідних за статусом закладах. Я вам скажу відверто, «Садиба Франка…» – це найкращий науковий збірник, який мені доводилося бачити, читати і рецензувати» – відзначив пан Андрій.

Також на презентації слово мали доктор історичних наук, професор Володимир Александрович, краєзнавець, письменник, член спілки письменників України Роман Пастух, керівник відділу освіти Дрогобича Віталій Вовків, голова Самбірського регіонального науково-культурологічного товариства «Бойківщина» Любов Саварин.

А вже на завершення презентації, гостей чекав приємний сюрприз: о. Василь Полянко представив відому волонтерку, Лауреата фестивалю «Червона рута» в 1991 році, педагога, виконавицю авторської пісні Лілію Кобільник, яка лише нещодавно повернулася з поїздки з Канади та Відня, де на своїх виступах зібрала значну суму коштів для наших воїнів.

Зал, затамувавши подих слухав її пісні на слова Антоніни Листопад, Ліни Костенко про те, що кожного з нас болить – війна.

Та все ж Лілія Кобільник висловила впевненість, що ми здолаємо цю кляту війну і перемога буде за нами!