Садиба

БАТЬКІВСЬКА ХАТА

Музей “Садиба Івана Франка” відчинив двері 27 серпня 1981 р. В основу відтворення садиби покладено етнографічний нарис-спогад Івана Франка “Моя вітцівська хата”(1913 р.), де письменник описав садибу батьків, подано зовнішний та внутрішній вигляд кожної будівлі — хати, шопи (місце зберігання сільськогосподарського реманенту), шпихліру (зерносховище), кузні з ковальським міхом, який належав батькові, стодоли та стайні. В садибі батьків письменника зібрані речі побуту, посуд, одяг часів Івана Франка. Зберігаються цінні реліквіїї родини Франків: дитяча колиска, дзеркало в дерев’яній оправі, мисник та інше. 

Надзвичайно мальовничий краєвид просто зачаровує і надає відвідувачам змогу відчути легкість природи та атмосферу, в якій жив письменник. Садиба батьків відтворена в етнографічному обрисі спогадів Івана Франка. Саме в цій частині музею письменник описував зовнішній і внутрішній вигляд кожної будівлі, а саме хати, шопки, кузні, стайні і стодоли. В цьому музеї можна подивитись на збережені ще елементи посуду, речі і одяг Івана Франка. 

Сьогодні музей-садиба відтворена саме такою, якою її описав Франко у спогаді «Моя вітцівська хата». «Моя батьківська хата була під солом’яним стріхом, пошита китицями з житньої соломи. Вона була збудована правдоподібно ще наприкінці XVIII ст. в часі першого оселення Нагуївської Слободи, а мати мого вітця десь у 20 рр. XIX ст. купила її з усім обійстям, з 12 прутами поля та усіма господарськими приладами. Звичаєм майже всіх підгірських хат вона була орієнтована вікнами на полудень, мала дві обори…В хаті було дві кімнати, долішня, де стояла глиняна піч, при ній припічок і запічок.»