Сьогодні 205-та річниця від дня народження Пантелеймона Куліша. Лекція в ДІКЗ «Нагуєвичі», присвячена цій даті

Сьогодні 205-та річниця від дня народження Пантелеймона Куліша. Творець фонетичної абетки та перекладач Біблії. Відомий автор першого українського історичного роману «Чорна рада». Він народився 7 серпня 1819 року у містечку Вороніж колишнього Глухівського повіту Чернігівської губернії (тепер – Шосткинський район Сумської області).

Тому сьогодні в Державному історико-культурному заповіднику «Нагуєвичі» відбулася лекція присвячена дню народження Пантелеймона Куліша, яку провела наукова співробітниця музею Марія Шутко.

Вона розповіла відвідувачам заповідника про життя і творчий шлях українського письменника, літературознавця, поета, мовознавця, фольклориста, етнографа, перекладача, критика, редактора, історика, науковця, філософа історії, видавця, перекладача і громадського діяча. В історію Куліш увійшов, поряд із Тарасом Шевченком і Миколою Костомаровим, як діяч «Наддніпрянської Трійці», яка заклала підвалини розвитку модерної української культури. Він творець правопису «кулішівка», що ліг в основу сучасного.

Також Марія Шутко ознайомила дітей з цікавими та маловідомими фактами з життя Пантелеймона Куліша. Так, батько Пантелеймона був із козацько-старшинського роду, тому Куліш мав право навчатися в університеті, втім, через відсутність відповідних документів, був лише слухачем лекцій у Київському університеті; мав псевдонім «Панько Куліш»; автор першого українського історичного роману «Чорна рада», який розповідає про боротьбу за гетьманство після правління Богдана Хмельницького; редактор першого українського часопису «Основа»; перекладач Біблії на українську мову, що в ті часи було рідкістю. Куліш перекладав Біблію 25 років, а коли рукопис згорів, дружина вмовила розпочати роботу заново, закінчив переклад вчений-фізик Іван Пулюй, який добре знав богослов’я.

Пантелеймон Куліш був арештований і ув’язнений через участь у Кирило-Мефодіївському братстві, а також за думки про «ймовірність окремої держави як Україна»; перекладав на українську мову Шекспіра, Ґете, Байрона, Шиллера, Пушкіна, Некрасова та інших.

Багато цікавих моментів із життя Куліша пов’язувало його з іншими видатними особистостями. Наприклад, Тарас Шевченко був на весіллі Куліша боярином, або як зараз кажуть – дружбою або свідком; у поїздці на Полтавщину познайомився з Миколою Гоголем; редагував і друкував твори Марка Вовчка. Його дружина також була письменницею, творила під такими псевдонімами: Ганна Барвінок, А. Нечуй-Вітер.

Іван Франко називав Куліша «перворядною зіркою» в українському письменстві, «одним із корифеїв нашої літератури».

Пантелеймон Куліш пішов з життя 14 лютого 1897 року на своєму хуторі Мотронівка. Чоловіка Ганна Барвінок пережила на 13 років. Після його смерті вдова упорядкувала його архів, спогади, листування спадщину, а потім продала родинний хутір Мотронівку. Аби на отримані кошти опублікувати чималу творчу спадщину покійного.