Тематична бесіда до 170-річчя від дня народження Анни Павлик «Косівська любов» (24 січня, 11 год.)

У житті Івана Франка жінки зіграли трагічну роль. Вони кинули глибоку тінь на все його бурхливе життя. Кожну любов він переносив важко і драматично. Його глибокі сердечні переживання ми знаходимо у відомій збірці «Зів’яле листя», де сам поет признається «Тричі мені являється любов» – це перша кохана Ольга Рошкевич, друга «горда княгиня» Юзефа Дзвонковська, третя – Целіна Зигмунтовська… Попри це він мав хвилеві захоплення – це Климентина Попович, яка була дуже зовні схожа на його лолинське кохання. Історія зафіксувала глибокі душевні почуття до вчительки Юлії Шнайдер, згодом відомої поетеси Уляни Кравченко. Але було ще одне загублене кохання, задокументоване в багатьох листах до відомої діячки Анни Павлик, рідної сестри друга і соратника поета Михайла Павлика.

Анна Павлик справляла сильне враження своєю чесністю, відвертістю, непохитністю переконань, які не розходилися з її способом життя. Василь Стефаник, який познайомився з Анною у Коломиї, будучи гімназистом, через багато років в автобіографії писав: «Для мене вона була чимось найкращим в моїм злиденнім життю».

Іван Франко присвятив їй поезію «Анні П.».