Тематична година до дня пам’яті Героїв Крут відбулася в ДІКЗ «Нагуєвичі»

Сьогодні, 29 січня, в Україні вшановують 107-у річницю пам’яті Героїв Крут, чий подвиг став символом незламності та стійкості всього українського народу в боротьбі за незалежність. Про це під час тематичної години до дня пам’яті Героїв Крут, що відбувся в Державному історико-культурному заповіднику «Нагуєвичі» розповіла старша наукова співробітниця музею Марія Добрянська. Вона розповіла відвідувачам заповідника про роль цього бою для молодої Української держави в далекому 1918 році та провела паралелі із сьогоденням, коли той самий ворог знову намагається загарбати нашу землю.

Зокрема Марія Добрянська розповіла, що цей бій призупинив просування більшовицьких військ та захоплення Києва на декілька днів. Битва, що дозволила виграти дорогоцінний час українському керівництву – зокрема, час для придушення заколоту диверсантів на заводі «Арсенал» та час для укладання миру в Бресті. До слова, завдяки умовам підписаного Брестського договору Україні вдалося невдовзі звільнити окуповані більшовиками території за підтримки німецьких та австро-угорських військ.

29 січня 1918 року неподалік залізничної станції Крути, що за 130 кілометрів від Києва, відбувся нерівний бій між більшовицькою армією та захисниками УНР. Українські сили на чолі із сотником Аверкієм Гончаренком налічували не більше 600 осіб і складались зі старшин та курсантів Першої Київської військової школи ім. Богдана Хмельницького, добровольчого Куреня Смерти зі складу Вільного козацтва та Студентського куреня Українських Січових Стрільців. Із перелічених підрозділів лише київські курсанти мали професійний бойовий досвід, здобутий на фронтах Першої світової війни. Натомість більшовицькі війська в районі Крут перевищували українські у майже десятикратному розмірі. Безпосередньо у бою були задіяні близько 3-х тисяч бійців ворожої армії.

Варто зазначити, що неабиякого резонансу набула участь в обороні станції Студентського куреня, до складу якого напередодні увійшли юнаки старших класів гімназії ім. Кирило-Мефодіївського братства, студенти Київського університету Святого Володимира та Українського народного університету.

Кількагодинний бій закінчився організованим відступом українських частин для уникнення повного оточення. За різними даними, втрати серед українських захисників становили від 80 до 100 загиблих. Водночас більшовицькі втрати налічували не менше 300 вбитими і ще стільки ж пораненими.

Під час відступу у темряві понад 20 українських студентів потрапили в полон до ворога. Розлючені українським супротивом росіяни глумились над полоненими українцями, а згодом розстріляли юнаків. Згідно із спогадами свідків, яким вдалося вижити і повернутись, за мить до страти 19-річний полонений галичанин Григорій Піпський почав співати гімн України, що відразу підхопили інші. Та голоси патріотів обірвала кулеметна черга… Лише після повернення української влади до Києва у березні 1918 року полеглих студентів перепоховали з почестями на Аскольдовій могилі.

Безумовно, бій під Крутами мав вагове історичне значення, адже затримав більшовиків на декілька днів від захоплення столиці, чим дозволив українській владі вперше за понад 150 років досягти міжнародного визнання незалежної держави на переговорах у Бресті.

Варто зазначити, що на початку березня 2022 року українські захисники знову тримали оборону від російських загарбників неподалік станції Крути. З різницею у 104 роки українським військам таки вдалося відстояти цей напрямок, не дозволивши просунутись ворогу ближче до Києва, а згодом і звільнити сусідні села та всю Північ з-під окупації.

Історія вкотре повторилась, що підтверджує важливість аналізу помилок задля виправлення долі народу.

«За понад 100 років ординська натура північного сусіда зовсім не змінилась. У теперішньому протистоянні російський окупант однаково несе терор, масові вбивства, катування, мародерства та руйнування на українські землі» – відзначила у своїй розповіді Марія Добрянська.