Тематичний урок «Історія свята українського козацтва» відбувся в музеї Франка в Нагуєвичах

Тематичний урок «Історія свята українського козацтва» відбувся в музеї Франка в Нагуєвичах

Свято козацтва 1 жовтня – це більше, ніж просто історична дата, це день, коли Україна віддає шану своїм захисникам, героям та славній історії. День українського козацтва святкується одночасно з великим релігійним святом – Покровою Пресвятої Богородиці. (козаки вважали Богоматір своєю заступницею й захисницею від ворога; звідси інша назва свята — «Козацька Покрова»).

В Державному історико-культурному заповіднику «Нагуєвичі» з цієї нагоди відбувся тематичний урок «Історія свята українського козацтва», який підготувала та провела старша наукова співробітниця музею Марія Добрянська. Вона розповіла і про виникнення козацтва, як самоорганізацію «вільних», не обмежених державними правовими нормами спільнот, що формувалося на південних українських землях від XV ст. Головною місією козаків був захист земель від нападу кримських татар, охорона торгових шляхів і захист кордонів держави. Козак в українській культурі – звитяжний воїн, котрий служить своїй Батьківщині, боронить віру, гідність та звичаї всього українського народу. На добу козаччини припадає боротьба за створення державності. Військовим та адміністративним центром козацтва на південних українських землях від середини XVІ ст. до 1775 була Запорізька Січ.

З появою козацтва Покрова стало одним із найголовніших свят запорозьких козаків – Пресвяту Богородицю вважали своєю покровителькою. Головна церква українських козаків завжди була на честь Покрови. Її ікона була в кожному курені, а зображення Богоматері – на хоругвах, під якими козаки виступили у походи. Значного поширення набули «Козацькі Покрови» – ікони, на яких зображено українських церковних ієрархів, гетьманів, старшину та козаків під омофором Богородиці. На свято Покрови збиралася козацька рада, де розглядали найважливіші питання, обирали очільника тощо. Від 1650-х років і до зруйнування Запорозької Січі в її центрі завжди стояла Покровська церква. На честь Покрови козаки будували храми (деякі з них збереглися: перлинами архітектури є Покровський собор у Харкові, зведений у 1689 році, трибанна Покровська церква в Києві, зведена 1766 році). Свого апогею вшанування Покрови Богородиці сягнуло за козацької доби в XVІІ – XVІІІ ст. (особливо за часів гетьманування Івана Мазепи). Внаслідок шанобливого ставлення козаків до свята Покрова в народній пам’яті стала міцно асоціюватися із Запорозькою Січчю та Гетьманщиною.