В ДІКЗ «Нагуєвичі» відбулася тематична година «День Гідності і Свободи»

21 листопада в Україні відзначається День Гідності та Свободи. Свято проголошене 30 вересня 2017 року Указом Президента України «Про відзначення у 2017 році Дня Гідності та Свободи». То ж сьогодні в Державному історико-культурному заповіднику «Нагуєвичі» старшою науковою співробітницею Марією Добрянською було проведено тематичну годину «День Гідності і Свободи». Вона розповіла юним відвідувачам музею чому в Україні відзначається це свято та коротко охарактеризувала хронологію подій, що відбувалися в листопадові дні 20 і 11 років тому.

Свято вказує на дві доленосні для українського народу події: Помаранчеву революцію, що відбулася в 2004 р. та Революцію гідності – 2013-14 років.

Акції протесту, відомі пересічному українцю під назвою «Помаранчева революція», почалися у відповідь на грубі порушення під час виборчого процесу та фальсифікацію результатів президентських виборів у листопаді 2004-го року. Саме 21-го листопада ЦВК оголосила попередні результати другого туру голосування, згідно з якими переможцем перегонів став Віктор Янукович.

Українське суспільство було невдоволене та обурене масовими фальсифікаціями та бажанням обманом захопити владу, що здійснювалися провладними силами. Прибічники Віктора Ющенка – кандидата від опозиції – почали виходити на мітинги.

Протести проходили одночасно по всіх містах України. Найбільший мітинг відбувся в столиці, на Майдані Незалежності. Акції мали виключно мирний характер та дозволили домогтися повторного туру голосування, що призвів до перемоги Віктора Ющенка.

Рік по тому на честь цих подій новообраним президентом було оголошено свято під гучною назвою «День свободи».

Проте воно проіснувало недовго та було скасоване через 6 років наступним президентом – Віктором Януковичем. Зроблено це було під приводом об’єднати свято з «Днем Соборності України», що святкувався 22 січня.

Рівно через 9 років після Помаранчевої революції Майдан Незалежності у Києві знову заполонили десятки тисяч протестувальників. Цього разу невдоволення громадян було зумовлено діями Кабінету Міністрів України, а саме тим, що уряд Азарова несподівано зупинив підготовку до підписання Угоди про асоціацію з ЄС, яка анонсувалася протягом усього року.

21-го листопада на центральні вулиці Києва почали виходити протестувальники, що підтримували курс євроінтеграції. За кілька днів невелика акція переросла в багатотисячний мітинг. А 24 листопада на вулиці Києва вийшли десятки тисяч людей.

29 листопада на Майдані Незалежності активісти почали вимагати розпуск уряду та проведення дострокових виборів до Верховної Ради. У відповідь на це влада застосувала силу. Така поведінка викликала ще більше обурення громадян. Адже на ваги встали принципи демократії, на зміну яким намагалися насадити авторитаризм, зневагу, свавілля та репресії.

Протести заполонили всі обласні центри країни та вимагали негайної відставки чинного Президента та уряду. Майже всю зиму 2013-14 року протестувальники не покидали Майдан та не здавали своїх позицій навіть попри намагання влади силою придушити протести.

Однак 18, 19 та 20 лютого 2014 року назавжди позначились в українському календарі кривавими подіями. Внаслідок сутичок в урядовому кварталі, пожежі в Будинку профспілок у Києві та снайперських пострілів загинули десятки євромайданівців, які пізніше були проголошені Небесною сотнею.

Громадяни України вкотре довели, що здатні на захист своїх прав, свобод та європейського вибору, навіть ціною свого життя. В листопаді 2017 року був встановлений пам’ятний, який об’єднав в собі дві битви українського народу за свободу, гідність та справедливість.

Цей день – символ творення новітньої історії держави та пам’ятна дата, що вшановує мужність та патріотизм громадян, які відстоювали цінності свободи, демократії та вибір народу щодо європейського розвитку держави.