Виставка до дня смерті Олеся Гончара (14-20 липня)

«Україно, твій день гряде!» — одне з найвідоміших гасел Гончара, яке в принципі добре характеризує його настрій як митця.

3 квітня 1918 р. – у селі Ломівка біля нинішнього міста Дніпро народився Олесь Гончар – письменник, літературний критик, громадський діяч, Лауреат Сталінської премії (1948), перший лауреат республіканської премії ім. Шевченка (1962), голова Спілки письменників України, академік НАН України. Герой України (2005, посмертно).

Виховувала бабуся у слободі Суха на Полтавщині, оскільки мама померла, а батько одружився вдруге і забрав до себе старшу сестру Олесю. Все життя прожив під прізвищем матері, хоча при народженні отримав прізвище батька – Біличенко.

Письменник пішов з життя 14 липня 1995 року. У 2005-му йому посмертно надали звання Героя України. У 2016 році Український інститут національної пам’яті вніс Гончара, який тримав біль пережитого у серці та збагачував українську літературу, у перелік проєкту «Незламні».

Твори Гончара перекладали на 67 мов, а Біографічний центр у Кембриджі (Велика Британія) визнав Гончара «Всесвітнім інтелектуалом 1992–1993 років».