Лекція “Історія святкування Старого Нового року в Нагуєвичах.”

У заповіднику “Нагуєвичі” 14 січня відбулась лекція “Історія святкування Старого Нового року в Нагуєвичах.”

Учасники заходу дізналися про святкування цього дня та звичаї і традиції, пов’язані із цим празником.

Це свято зі смішною назвою виникло через зміну календарів на початку XX століття. Колись весь світ жив за старим, григоріанським календарем. У 1918 році в багатьох країнах світу відбувся перехід на більш досконалий юліанський календар, який відрізняється від григоріанського на 13 днів. Таким чином, 1 січня за новим стилем стали відзначати на 13 днів раніше. Зміна календаря відбулася також на території колишньої Російської імперії.

Дата Старого Нового року збігається з датою іменин Василя. З давніх-давен в цей день було прийнято не спати всю ніч і засівати зерном будинки сусідів і знайомих. Ці народні традиції перекочували у святкування Старого Нового року.

Напередодні свята, 13 січня, настає Щедрий вечір. Його також називають Маланки, у цей день церква шанує преподобну Малану Римлянку. У цей вечір господині готували на стіл ситні і багаті частування: ковбаси, свинину, вареники, холодець, млинці. Головною стравою на столі є щедра кутя. Від різдвяної вона відрізняється додаванням сала, смальцю, масла або молока.

На святковий стіл обов’язково збирається вся сім’я в чистому і новому одязі. Члени сім’ї веселяться, співають пісні, просять один в одного вибачення. Після вечері дівчата красиво вбираються і ворожать на долю і наречених, а молодь співає обрядові пісні (щедрівки), ходить по домівках і просить частування. Іноді хтось із молодих може вбратися в козу Маланку і розігрували веселі сценки.