Фотовиставка «Наші на Південному полюсі» та прямий зв’язок з Антарктидою

Як ми вже повідомляли раніше, в рамках благодійної музейно-мистецької Академії, приуроченій 107-й річниці смерті Івана Франка «Все буде Франкова Україна» на підтримку Збройних Сил України відбулася презентація фотовиставки «Наші на Південному полюсі». Вона була презентована другом та партнером музею Івана Франка в Нагуєвичах, керівником проєктів «Фотографії старого Львова» та «Львівський Фотомузей», істориком фотографії Романом Метельським. Автор виставки фотограф Сергій Глотов, який у складі 27-ї української антарктичної експедиції працює дослідником-біологом на українській антарктичній станції «Академік Вернадський». На виставці представлені роботи, що фіксують життя і роботу наших вчених, красу природи й тваринного світу Антарктиди.

Та найбільшою несподіванкою став прямий зв’язок «Нагуєвичі – Антарктида», де наші вчені розповіли про себе, про свої дослідження та відповіли на запитання учасників Академії, що відбувалась в Нагуєвичах. Їх найбільш цікавило: чим харчуються дослідники, чи є в них капличка, як вони святкують релігійні свята, які твори Івана Франка вони знають та інші. А на завершення відеозв’язку, «наші в Антарктиді» побажали Україні процвітання і якнайшвидшої перемоги, а присутнім в залі правнукам Івана Франка – міцного здоров’я.

Наукова база на Аргентинських островах поблизу Антарктичного півострова була заснована під час Британської експедиції на Землю Грейама в 1934-1937 роках. Та лише в 1947 році англійці вирішили заснувати повноцінну цілорічну метеорологічну станцію. У 1957 році на станції був встановлений спектрофотометр Добсона, що поклало початок вимірам вмісту озону в атмосфері.

У 1996 році за 300 км на південь від «Фарадея» відкрили нову, більш сучасну станцію «Розера», яку обладнали злітною смугою і можливістю одночасного розміщення близько 100 фахівців у літній сезон. Стало економічно невигідно утримувати в одному і тому ж районі дві станції. Закривати станцію теж досить дорого, крім того таку цінну.

У листопаді 1993 року Великобританія розповсюдила через свої посольства пропозицію про передачу станції «Фарадей» на острові Галіндез Аргентинського архіпелагу одній з «неантарктичних» країн.

Роланд Франко протягом 1993-1996 рр. працював радником із питань науки в Посольстві України у Великій Британії. І завдяки клопотанням внука Івана Франка Україна за символічну суму в 1 фунт стерлінгів одержала від Британського міністерства закордонних справ науково-дослідну станцію «Фарадей».

У серпні 1994 року було прийняте рішення передати станцію «Фарадей» Україні. Британці передали станцію разом з обладнанням, серед якого полярна реліквія, спектрофотометр Добсона, прилад для вимірювання озону, завдяки якому в 80-х роках була відкрита озонова діра над Антарктидою. Українські полярники підняли синьо-жовтий прапор над станцією 6 лютого 1996 року. Станція отримала назву «Академік Вернадський».

А перша українська експедиція, яка прибула на станцію назвала Роланда Франка «хресним батьком української антарктичної станції», оскільки він активно брав участь у її передачі Україні.