Лекція «Лукія Гумецька» (15 вересня об 11 год.)

Що ви знаєте про Лукію Гумецьку? Справді, постать львівського вченого мовознавця-славіста, доктора філологічних наук, професора Лукії Лукіянівни Гумецької багатогранна і цікава для дослідників, однак про неї дуже мало знають і ще мало вивчена. Теми її наукових робіт різноманітні і актуальні: це проблематика не лише української, а й слов’янських мов, приміром, питання українсько-польських, українсько-білоруських, українсько-західнослов’янських мовних зв’язків давнього періоду

Народилася Л. Гумецька у с. Лівча (тепер – Жешувське воєводство, Польща) в родині службовців Лукіяна та Павлини Гумецьких. Ймовірно, на її вибір зайнятися славістичними дослідженнями частково вплинули батькові зацікавлення. Лукіян Іванович Гумецький – доктор права, адвокат у Самборі, був відомим галицьким законодавцем, активним громадським діячем, а окрім того – досліджував життя словенського населення, брав участь у зборах словенського просвітительства. Л. Гумецька навчалася на славістично-україністичних студіях у Львівському університеті під керівництвом видатних полоністів Т. Лера-Сплавінського, Г. Ґертнера, Ю. Кляйнера, україніста Я. Яніва. По закінченні університету в 1929 році та одночасно інституту французької мови та літератури (відділ мови) у м. Тур (Франція) – в 1930 р. отримала науковий ступінь доктора української і слов’янської філології. Викладала в гімназіях та школах Бродів, Львова, у Львівських політехнічному, торгово-економічному та медичному інститутах.

З 1945 р. працювала у Львівській філії Інституту мовознавства АН УРСР. В 1946 – 1950 рр. викладала польську мову у Львівському університеті. З 1951 р. – у відділі мовознавства Інституту суспільних наук АН УРСР (Львів), де в 1956–1971 рр. завідувала відділом мовознавства. В цілому, – віддала інституту 40 років невтомної подвижницької праці, створила один із перших в Україні осередків історичної лексикографії, львівську ономастичну школу.

За «Словник староукраїнської мови XIV—XV ст.» в 1981 році стала першим лауреатом Премії імені І. Я. Франка – премії Національної академії наук України за видатні роботи в галузі філології, етнології та мистецтвознавства.

Померла на 87 році життя і похована на Личаківському кладовищі у Львові.