«Країна солі та нафти»: історія мандрівок Дрогобиччиною у 1768 – 1914 рр. Дослідження та тексти»

«Проект фінансується з державного бюджету, виділеного Міністром освіти і науки в рамках Програми «Наука для суспільства II» (Польща).

«Країна солі та нафти»: історія мандрівок Дрогобиччиною у 1768 – 1914 рр. Дослідження та тексти».

Вищий колегіум ім. Вітелона в Лєгниці (Польща) у співпраці з Дрогобицьким державним педагогічним університетом ім. Івана Франка та Державний історико-культурний заповідник «Нагуєвичі» готує для читачів чергове – третє видання, заплановане у програмі міжнародног опроекту «Від землі Вітелона до землі Івана Франка» (з польської сторони) та «Доба Івана Франка» (з української сторони), який реалізується з 2019 року.

Монографія Богдана Лазорака, Беати Скварек і Тетяни Лазорак під назвою «Країна солі та нафти: історія мандрівок Дрогобиччиною у 1768 – 1914 рр. Дослідження та тексти» стане результатом проекту «Мандрівки з історією – від землі Вітелона до землі Івана Франка», поданий до Міністерства освіти і науки в рамках програми II «Наука для суспільства» – «Гуманітарні науки – суспільство – ідентичність».

Автори цього двомовного дослідження (польською та українською мовами), завдяки представленню унікальних і раніше невідомих джерельних документів, хочуть заповнити прогалину в історичних дослідженнях, надаючи польсько-українській спільноті інформацію про невідомі факти, пов’язані з історичними мандрівками Дрогобиччиною в другій половині XVIII – першій третині XІX ст. Аналіз історіографії Дрогобиччини показує, що саме цей період є одним із найменш досліджених.

В монографії читач ознайомиться з розлогою передмовою авторів, які, «враховуючи особисте значення подорожей у житті кожної людини», намагатимуться «передати зібрані факти про мандрівників та їхні пригоди». якомога точніше, щоб кожен читач відчув себе таким же дослідником, яким були наполегливі ентузіасти та дослідники інтелектуали, зокрема на підставі спогадів, щоденників і описів подорожей, що містяться в книзі. Таким чином, у чотирьох розділах будуть представлені описи мандрівок другої половини XVIII – першої третини XX століття не лише до самого Дрогобича, а й до наскельної фортеці Тустань, старовинних палаців графів Тарновських, Бєльських та Вінницьких у Вороблевичах, Снятинці, Рихтичах і Урожі. Ці цікаві мандрівки Дрогобиччиною доповнять додатки з вибраними архівними та маловідомими документами та літературними матеріалами, а також світлинами і ХІХ – ХХ століть. Цінним джерелом зібраних історичних фактів, описів подій, наративних і картографічних матеріалів, реєстрів і щоденників, мабуть, буде також бібліографічний список, поділений на наукові та науково-популярні видання, джерелознавчі та архівні матеріали, публікації в пресі та нетографію.  

Вміщені в монографії матеріали покажуть туристичні, промислові, освітні та культурні цінності Дрогобиччини – краю, такого близького для багатьох українців та поляків. А також збережуть історію та інші цінності, в тому числі унікальну цінність спадщини Дрогобицької землі, для нинішніх і майбутніх поколінь.

Упорядники видання сподіваються, що книга стане «краєзнавчим путівником» для міжнародних делегацій, які мандрують локальним простором Дрогобиччини. Перевагою підготовленої монографії буде додана до кожного примірника брошура під назвою: «Стежками відомих мандрівників Дробиччини часів Івана Франка», що містить новий туристичний маршрут із найцікавішими та водночас рідкісними описами мандрівок кінця ХІХ – початку ХХ ст. Автори також сподіваються, що цього разу вона знайде свого читача серед широкого кола українських та польських громад, а також стане джерелом натхнення для подальших досліджень та історичних розвідок, присвячених мандрівкам Дрогобиччиною.

„Projekt finansowany ze środków budżetu państwa, przyznanych przez Ministra Edukacji i Nauki w ramach Programu „Nauka dla Społeczeństwa II”.

„KRAINA SOLI I NAFTY”: HISTORIA PODRÓŻY PO ZIEMI DROHOBYCKIEJ W LATACH 1768 – 1914. BADANIA I TEKSTY.

Collegium Witelona Uczelnia Państwowa w ramach współpracy z Państwowym Pedagogicznym Uniwersytetem im. Iwana Franki w Drohobyczu i Państwowym Historyczno-Kulturowym Rezerwatem „Nagujewicze” przygotowuje dla Czytelników kolejną – trzecią publikację, zaplanowaną w programie „Od ziemi Witelona do ziemi Iwana Franki” (po stronie polskiej), oraz „Doba Iwana Franki” (po stronie ukraińskiej), który realizowany jest od 2019 roku.

Monografia autorstwa Bohdana Lazoraka, Beaty Skwarek i Tetiany Lazorak pt. „Kraina soli i nafty: historia podróży po ziemi drohobyckiej w latach 1768 – 1914. Badania i teksty” będzie rezultatem projektu „Podróże z historią – od ziemi Witelona do ziemi Iwana Franki”, złożonego do Ministerstwa Edukacji i Nauki w ramach programu Nauka dla społeczeństwa II – „Humanistyka – Społeczeństwo – Tożsamość”.

Autorzy tego dwujęzycznego opracowania (w języku polskim i ukraińskim), dzięki wprowadzonym do obiegu unikatowym i nieznanym dotychczas dokumentom źródłowym, pragną wypełnić lukę w badaniach historycznych przybliżając polsko-ukraińskiej społeczności informacje o nieznanych faktach związanych z historycznymi podróżami po Drohobyczczyznie w drugiej połowie XVIII i pierwszej połowie XIX wieku. Analiza historiografii ziemi drohobyckiej pokazuje bowiem, że ten właśnie przedział należy do najmniej zbadanych okresów.

W tematykę monografii wprowadzi Czytelnika obszerna przedmowa autorów, którzy „biorąc pod uwagę osobiste znaczenie wędrówek w życiu każdego człowieka”, postarają się „jak najdokładniej przekazać zebrane fakty o podróżnikach i ich przygodach, aby każdy Czytelnik poczuł się takim samym odkrywcą, jakimi byli wytrwali pasjonaci i intelektualni badacze” zawartych w książce wspomnień, pamiętników, opisów podróży. I tak w czterech rozdziałach zostaną ukazane opisy podróży z drugiej połowy XVIII i pierwszej połowy XIX wieku nie tylko do samego Drohobycza, ale także do skalnej twierdzy Tustań, czy starożytnych pałaców hrabiów Tarnowskiego, Bielskiego i Winnickiego w Woroblewicach, Śniatyńcu, Rychtyczach i Urożu. Dopełnieniem tej ciekawej podróży po Drohobyczczyznie będą załączniki zawierające wybrane archiwalne i mało znane dokumenty oraz materiały literaturowe wraz z opisami wędrówek, a także fotografie z przełomu omawianych wieków. Zapewne też cennym źródłem zebranych faktów historycznych, opisów wydarzeń, materiałów narracyjnych i kartograficznych, rejestrów oraz pamiętników będzie wykaz bibliograficzny z podziałem na publikacje naukowe i popularnonaukowe, materiały źródłowe i archiwalia, wydawnictwa prasowe oraz netografię.

Materiały wprowadzone do obiegu w monografii ukażą walory turystyczne, przemysłowe, edukacyjne i kulturowe Drohobyczczyzny – regionu tak bliskiego wielu Polakom. Utrwalą również historię i inne walory, w tym unikatową wartość dziedzictwa ziemi drohobyckiej, dla obecnych i przyszłych pokoleń.

Pomysłodawcy publikacji, w swoim zamiarze wyrażają nadzieję, że stanie się ona „regionalnym przewodnikiem historycznym” dla międzynarodowych delegacji na szlaku podróży po lokalnej przestrzeni regionu drohobyckiego. Atutem przygotowywanej monografii będzie dołączona do każdego egzemplarza broszura pt. „Śladami znanych podróżników ziemi drobyckiej w czasach Iwana Franki” zawierająca nową trasę turystyczną z najciekawszymi i jednocześnie rzadkimi opisami podróży końca XIX i początku XX wieku. Autorzy spodziewają się również, że i tym razem znajdzie ona swoich czytelników wśród szerokiego grona ukraińskiej i polskiej wspólnoty, a także stanie się źródłem inspiracji dla dalszych badań i eksploracji historycznych poświęconych podróżom po Drohobyczczyznie.