На Різдвяні зустрічі в музеї Івана Франка завітали маленькі гості

Різдво Христове – чудове свято любові та надії, яке шанобливо відзначають у родинному колі і дотримуються усіх традиції цього дня. В цей час прийнято вибачати образи минулого та дякувати тим, хто підтримував вас увесь рік. Саме про традиції свята Різдва у Галичині, які й донині підтримуються у багатьох родинах Франкового краю розповідала заступник директора з наукової роботи заповідника «Нагуєвичі» Ліля Хміль. А гостями музею в цей день були дітки з дрогобицького «Карітасу». Це – і ті, хто через війну тимчасово проживає в Дрогобичі, і ті, хто проживає в місті.

Різдвяні зустрічі в музеї Івана Франка розпочалися екскурсією в садибі, де народився майбутній геній. Діти з цікавістю оглянули світлицю, сіни, кузню, шпихлір, вислухали історію криниці, що розташована на подвір’ї садиби. Ліля Хміль ознайомила маленьких гостей з тим, як розпочиналася свята вечеря, як родина готувалася до цієї події.

Також вона розповіла про те, що одним із найважливіших обрядів Святвечора вважається Дідух. Встановлення Дідуха у хаті, де відбуватиметься вечеря, було магічним обрядом, після якого вже ніхто нічого в хаті не робив. Під скатертину ставили сіно, на чотири кути столу по голівці часнику — «щоб злу силу відігнати».

Сідати за різдвяний стіл необхідно з появою першої зірки. Святий Вечір починався молитвою і запалюванням різдвяної свічки. У компанії всієї родини, в тому числі й немовлят, господар будинку благословляє вечерю. В пам’ять про своїх мертвих родичів люди ставили для них кутю та узвар на вікнах, або ж на додаткову тарілку на столі.

На Галичині, зрештою, як і в інших регіонах України, до Святвечора готувалося 12 страв. Серед них – пісний борщ, салат із квашеної чи свіжої капусти, голубці з пшоном, тушкована капуста з грибами, варена картопля або каша, квасоля, вареники з капустою, грибами, картоплею, грибна юшки, смажені гриби з цибулею, узвар. Ну і, звісно, найважливіша страва усього вечора – кутя.

Також на Галичині з давніх-давен зберігся звичай плести солом’яних павуків – наші предки вірили, що саме вони свого часу приховали місце народження Ісуса. 

Діти не лише послухали розповідь, але й відчули атмосферу свята, побачили атрибути Різдва.

Опісля, маленьких і допитливих гостей музею пригостили смаколиками – солодким печивом, цукерками і обов’язковою різдвяною стравою – домашнім узваром.