Наука і праці.

ДОБА ФРАНКА:

НОВА КНИЖКОВА СЕРІЯ КНИГ ДІКЗ «НАГУЄВИЧІ» В РАМКАХ МІЖНАРОДНОГО ПРОЕКТУ СПІЛЬНОГО ІЗ ШКОЛОЮ ВІТЕЛОНА В М. ЛЕГНИЦЯ ПІД НАЗВОЮ «ВІД ЗЕМЛІ ВІТЕЛОНА ДО ЗЕМЛІ ІВАНА ФРАНКА»

 

 

Перша книга має назву :

«Ян Нєвядомський (1840-1914) – його роль у житті Дрогобича» / Jan Niewiadomski (1840–1914) – jego rola w życiu Drohobycza

 

Наукове видання, підготовлене для читачів, яко перший том із трьох запланованих науково-дидактичних томів, у рамках серії «Доба Івана Франка» та проекту «Від землі Вітелона до землі Івана Франка», що реалізується спільними зусиллями Державного вищого професійного училища мімені Вітелона у Легниці та Державним історико-культурним заповідником “Нагуєвичі”, у партнерстві з Державним педагогічним університетом імені Івана Франка у Дрогобичі.

Видання першого тому фінансувалось Фондом PZU.

Авторами двомовної монографії –  польською та українською мовами є: д-р Беата Скверк – доцент факультету суспільних і гуманітарних наук при Вищій школі Вітелона у Легниці, доцент Державного педагогічного університету ім Івана Франка – д-р Богдан Лазорак – директор музею Івана Франка в Нагуєвичах та магістр педагогічної освіти Тетяна Лазорак – старший науковий співробітник музею Івана Франка в Нагуєвичах.

Відповідно до принципу історизму, дослідницьких методології архівознавства та біографістики, текст даної колективної монографії зосереджується на реконструкції біографії відомого дрогобицького бургомістра, пекаря та громадсько-політичного діяча – Яна Нєвядомського, уряд котрого намагався рівноцінно лобіювати інтереси, як поляків, так і українців. При цьому значна частина біограми бургомістра стосується властиво розбудови міста Дрогобича саме в добу Івана Франка. Більшість фактів аналізуються хронологічному порядку, використовуючи сучасні філологічні методики перекладу рукописів та принципу argumentum ex silentio. Дана книга є результатом багаторічних наукових досліджень історії Дрогобичщини австрійського періоду, що охоплюють важливі аспекти історії міського суспільства: підприємництво, система міського самоврядування, політичні партії та групи (тобто громадська сфера), а також духовно-релігійне і громадське життя національних громад українців та поляків.

Домінуючою темою видання є життєва доля Яна Нівеядомського, аналізована крізь призму економічних, соціальних, політичних, культурних та багатонаціональних реалій міста Дрогобича та повіту. З одного боку, дана тема досі є маловідомою в історії Дрогобичщини досліджуваного періоду, з іншого боку, читачам буде цікаво дізнатися про нелегку кар’єру Яна Нєвядомського, яку він здобував титанічною працею від початківця пекаря та успішного підприємеця, до посади міського чиновника та місцевого політичного діяча, який у своїх програмах розвитку рідного краю саме у сферах громадської діяльності керувався ідеалами толерантного патріотизму. Врешті книга розповідає про те, як Ян Нєвядомський розбудовував рідне місто на посаді мера, і, будучи одночасно учасником січневого повстання 1863/64 рр., зумів організувати толерантне ставлення до історичної пам’яті про боротьбу із Російською імперією поневолених народів.

Окремий розділ книги присвячений опису архітектурних особливостей вілли Яна Нівеядомського в Дрогобичі, яка є на сьогодні залишається одною із ключових пам’яток історико-культурного та туристичного простору міста Дрогобича та ключовою складовою історико-культурного ландшафту властиво старого міста Дрогобича початку ХХ ст.

В процесі дослідження автори виокремили окремий розділ у книзі, який реконструює невідому інформацію про вшанування мешканців Дрогобича, які були разом із Я. Невядомський  учасниками антиросійського Січневого повстання, а їх подвиги стали приводом для зародження потужної культурної програми збереження пам’яті про цю унікальну подію в історії визвольних змагань ХІХ ст. в найрізноманітніших державних та громадсько-політичних інституціях.

Безперечною перевагою видання є використання цінних архівних джерел, преси та ілюстративних матеріалів з приватних колекцій, включаючи передусім родинний архів Нєвядомських, який вперше вводиться до наукового обігу в українській та польській історіографіях.

Друк книги заплановано на 20 серпня 2020 року.

 

Przygotowana dla Czytelników publikacja jest pierwszą z trzech pozycji o charakterze naukowo-dydaktycznym zaplanowanych w ramach serii „Doba Iwana Franki” oraz projektu „Od ziemi Witelona do ziemi Iwana Franki” realizowanych przez  Państwową Wyższą Szkołę Zawodową im. Witelona w Legnicy i Державний історико-культурний заповідник „Нагуєвичі” (Państwowy Historyczno-Kulturowy Rezerwat „Nahujowice”) w partnerstwie
z Państwowym Pedagogicznym Uniwersytetem im. Iwana Franki w Drohobyczu. Wydanie publikacji sfinansowano ze środków Fundacji PZU.

Autorami monografii opracowanej w dwóch wersjach językowych – polskiej i ukraińskiej – są: dr Beata Skwarek – adiunkt Wydziału Nauk Społecznych i Humanistycznych PWSZ im. Witelona w Legnicy, wykładowcy Państwowego Pedagogicznego Uniwersytetu im. Iwana Franki – dr Bogdan Lazorak – dyrektor Muzeum Iwana Franki w Nahujowicach i mgr Tetiana Lazorak – starszy pracownik naukowy Muzeum Iwana Franki.

Zgodnie z założeniami metodologii historycznej, tematyka książki koncentruje się na opisie biografii z zachowaniem kolejności chronologicznej przedstawionych wydarzeń,
z wykorzystaniem metody filologicznej i argumentum ex silentio. Jej powstanie jest wynikiem wieloletnich badań naukowych historii Drohobycza okresu austriackiego obejmujących ważne aspekty historii społeczeństwa miejskiego: przedsiębiorczości, systemu samorządu miejskiego, partii i grup politycznych (tj. sfery publicznej), polskiej społeczności miejskiej.

Dominującym wątkiem publikacji są losy jej bohatera – Jana Niewiadomskiego wplecione w rzeczywistość gospodarczą, społeczną, polityczną, kulturową, narodowościową itp. miasta. Postać z jednej strony mało znana w historii Drohobycza badanego okresu,
z drugiej interesująca – od początkującego piekarza, który odnosi duży sukces jako przedsiębiorca, poprzez karierę urzędnika miejskiego i lokalnego polityka, w wielu dziedzinach działacza społecznego, kierującego się ideałami patriotyzmu, do objęcia
i piastowania funkcji burmistrza, jednocześnie uczestnika Powstania Styczniowego 1863/64. Część pracy poświęcono opisowi architektonicznych cech willi Jan Niewiadomskiego, która stanowi element historycznego i kulturowego krajobrazu współczesnego miasta.
W opracowaniu ujawniono również nieznane informacje upamiętniające mieszkańców Drohobycza – uczestników Powstania Styczniowego i zachowujące pamięć o tym wyjątkowym wydarzeniu w historii narodu polskiego.

Niewątpliwym atutem publikacji jest wykorzystanie cennych źródeł archiwalnych, materiałów prasowych oraz ilustracyjnych pochodzących z prywatnych zbiorów, w tym przede wszystkim z rodzinnego archiwum Niewiadomskich, które wprowadzono do obiegu naukowego po raz pierwszy.

Wydanie publikacji planowane jest na 20 sierpnia 2020 roku.