«Науковий десант» Дрогобиччини взяв участь у 38-ій Франківській щорічній науковій конференції у Львові

Потужний «науковий десант» представив Франковий край на 38-ій Франківській щорічній науковій конференції «Франкознавство як націєтворення: віхи історії, виклики сучасности», приуроченій до 70-ліття від часу заснування Інституту франкознавства у Львівському університеті та 70-ї річниці пам’яті академіка Михайла Возняка. Відбулася вона 17 жовтня у Львівському Будинку вчених.

Дрогобиччину представляли кандидат історичних наук, директор Державного історико-культурного заповідника «Нагуєвичі» Богдан Лазорак, доктор філологічних наук, професор Галина Сабат, кандидат філологічних наук, керівник Австрійської бібліотеки в Дрогобичі Ярослав Лопушанський та дослідник і краєзнавець Михайло Зубрицький.

Урочисте відкриття конференції розпочалося з вшанування українських військових, які віддали своє життя, захищаючи свою землю від російських окупантів.

Після цього з вітальними словами до учасників конференції звернулися декан філологічного факультету Львівського національного університету Роман Крохмальний, проректор з наукової роботи ЛНУ ім. І. Франка , академік НАН України, професор Роман Гладишевський, в режимі онлайн за допомогою платформи Zoom директор Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, академік НАН України, професор Микола Жулинський.

Від імені ректора Львівського національного університету, академіка НАН України, професора Володимира Мельника проректор Роман Гладишевський вручив подяки за ефективне партнерство та плідну багаторічну співпрацю в галузі франкознавства ряду наукових інституцій та особисто науковцям за дослідження творчого феномена Івана Франка.

Цікавими були доповіді, власне на пленарному засіданні, від Володимира Микитюка про Омеляна Огоновського, Євгена Нахліка про напрацювання в Інституті І. Франка НАН України, Богдана Тихолоза про музейне франкознавство та Наталі Тихолоз про історію Інституту франкознавства. Галина Сабат детально розповіла про великий вклад дрогобицьких науковців в розвитку франкознавства. Зокрема таких, як Михайло Шалата, Зенон Гузар, Марк Гольдберг та інших. Надзвичайно цікавою була доповідь, а радше розповідь-спогад, непересічної людини – завідувача кабінету франкознавства Львівського державного університету імені Івана Франка (1962-1965 рр), народного депутата п’яти скликань Михайла Косіва.

Після перерви відбулися презентації двох колективних наукових праць: «Літературознавчий дискурс і спадок Михайла Возняка», яку презентували упорядники Володимир Микитюк та Назар Федорак.

А директор ДІКЗ «Нагуєвичі» Богдан Лазорак розповів про спільну працю трьох авторів (Богдан Лазорак, Беата Скварек, Тетяна Лазорак) «Країна солі і нафти: описи подорожей Дрогобиччиною у 1768–1914 рр. Студії. Документи. Матеріали». Він детальніше зупинився на співпраці науковців заповідника в Нагуєвичах та Вищого Колегіума імені Вітелона з польського міста Лєгніца і про сам проєкт «Від землі Вітелона до землі Івана Франка».

Опісля робота конференції продовжилась у форматі секційних засідань. В одній з них Богдан Лазорак виступив з доповіддю «Хранитель віри – старший братчик церкви Святого Миколая Яків Франко і його невідомі контакти із єпископським урядом Перемишля і Дрогобича у 1840-1850 рр.».

В паралельних секціях виступили Ярослав Лопушанський з доповіддю «Іван Франко в контексті віденської славістики (україністики) на межі ХІХ і ХХ століть» та Михайло Зубрицький з доповіддю «Іван Франко про творчість Михайла Коцюбинського».