В актові залі Дрогобицького педуніверситету відбулася презентація книги «Садиба Франка: науковий збірник заповідника «Нагуєвичі». Книга четверта

Четверта книга «Садиби Франка: наукового збірника заповідника «Нагуєвичі» присвячена світлій пам’яті відомого франкознавця, доктора історичних наук, професора, заслуженого працівника культури України Богдана Якимовича. Про це, відкриваючи презентацію наукового збірника, наголосив директор Державного історико-культурного заповідника «Нагуєвичі» Богдан Лазорак. Поблагословив захід кандидат педагогічних наук, доцент і капелан Дрогобицького державного педагогічного університету о. Олег Кекош. А студентський хор Дрогобицького музичного фахового коледжу ім. В. Барвінського «Canticum» виконав духовний гімн України виконав «Боже великий, єдиний…» та пісню на вірш Івана Франка «Вічний революціонер».

З вітальним словом виступив т.в.о. ректора ДДПУ ім. І. Франка, професор Микола Пантюк: «Наш університет завжди знаходився і знаходиться в авангарді дослідників Івана Франка. Ми намагаємося залучити широкий загал до творчості і життя Франка. І, навіть, якщо говорити про видання Франка, то це тритомник, який побачило світ у нашому університеті завдяки професорові Михайлові Шалаті, Зенону Гузару, Олегу Багану та іншим науковцям».

Кандидат історичних наук, головний редактор збірника Богдан Лазорак розповів більш докладно про саму книгу, кропітку роботу над нею, подякував авторам статей, редакційні колегії, меценатам, завдяки яким стало можливим видати цей том. «Хотів би згадати наших постійних партнерів, шанувальників спадщини Івана Франка, які підтримують видавничу діяльність. Відзначу Петра Грицая з Дрогобича, Івана Грома з Нагуєвич, депутата Львівської обласної ради Андрія Дуліб’яника, голову Благодійного фонду Родини Веселих Андрія Веселого, народного депутата України Андрія Кота, а також Центр іноземних мов «EVEREST» з Дрогобича, а також видавництву «Посвіт», яке незважаючи на труднощі видало цю книгу».

Оскільки книга присвячена пам’яті професора Богдана Якимовича, який до останніх днів свого життя брав активну участь в багатьох заходах та конференціях, організованих університетом про нього розповів кандидат історичних наук, доцент, проректор з науково-педагогічної роботи та інформатизації Володимир Галик. «Цікавим Богдан Якимович був в тому, що кожні його наукові дослідження, кожні його розвідки супроводжувалися нестандартним підходом до вивчення. І я хотів би відзначити риси, які були притаманні лише йому. Завжди всі виступи Якимовича супроводжувалися передачею в зал певних експонатів… і це, звичайно, зацікавлювало усіх присутніх, адже слухаючи його розповідь студенти могли наживо потримати в руках предмети, про які йдеться». Також Володимир Галик подякував редакції за можливість друкуватися в «Садибі…» та побажав не зупинятися на досягнутому.

У своєму виступі директор Інституту франкознавства ЛНУ ім. І. Франка Наталя Тихолоз відзначила важливість виходу цього збірника, охарактеризувала той позитивний шарм Богдана Якимовича та відзначила важливу роль краєзнавчих досліджень, які поряд з академічними дають можливість всеціло осягнути історію. «Це справді подія, тому що ми живемо в такий час, що коли виходять такі великі, ошатні та змістовні книги – це заслуга багатьох людей. Особливо приємно і щемно мені, що ця книга присвячена Богдану Якимовичу, адже він для мене знакова людина. Перед якою би аудиторію він не виступав – це була людина позитиву, енергетики, в руках завжди в нього книжка, а в портфелі ще книжки, бігав позаду з фотоапаратом, що зафіксувати всі ті усмішки та емоції».

Професор Леонід Тимошенко, згадуючи про Богдана Якимовича відзначив, що багато науковців йдуть з життя, маючи в планах ще багато чого створити: «Я в цьому збірнику написав про професора Леонтія Войтовича, який відійшов на 72 році життя в лютому минулого року. Він займався історією Київської Русі, був великим другом Дрогобича, бував на всіх наших краєзнавчих конференціях. Ми дуже шкодуємо, що немає з нами цих людей, немає професора Михайла Шалати, немає інших».

Також про книжку своїми враженнями поділився правнук Онуфрія Франка кандидат історичних наук Андрій Франко: «Я хочу сказати, що я виступаю, власне, від Інституту Івана Франка Національної Академії Наук України. Ми представлені тут двома статтями нашого директора професора, член-кореспондента НАН України Євгенія Нахліка, Оксани Нахлік та моєю… Хочу віддати належне цьому виданню, цьому унікальному «Садиби Франка: наукового збірника заповідника «Нагуєвичі», воно важливе для історіографії, оскільки структуроване і цікаве». Також пан Андрій розповів про створений ним музей Франка в місті Калуші в колишньому їхньому родинному будинку, який нещодавно відзначив своє 30-ти річчя.

Дуже чітко і лаконічно побудував свій виступ директор Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка Богдан Тихолоз, який звів його до трьох слів – тяглість, якість і звитяга. «Для мене історія про садибу, це для мене історія про тяглість. Про те, що починання починається, продовжується, триває, росте і стає дуже доброю традицією… Наступне – якість. Це стосується Дрогобицького педагогічного університету, хоч я і не був його студентом. Франкознавство, історія, археологія, краєзнавство, спеціальні історичні дисципліни – все це абсолютно не було би можливим без потенціалу Дрогобицького педуніверситету… І третє – це звитяга, Юрій Змієборець, який прикрашає обкладинку цього збірника. Мені дуже приємно, що цей збірник є місцем діалогу не тільки різних наук, не тільки різних наукових дисциплін, він є взірцем плідної співпраці між різними галузями нашої культури – наука, мистецтво, література, релігія… Я казав про три слова, але буде ще одне, звитяга неможлива без людей, без особистостей. Тому четверте слово – особистість. Це ті люди, які уможливлюють сьогодні нашу з вами розмову в цьому ошатному залі. Це – українські воїни, це – люди, які зі зброєю в руках реалізують ті настанови, на які надихав нас Франко».

Кілька слів про книгу. Вона складається з шести розділів: terra Frankiana: франкознавчі студії; monumenta musei: музейна справа та пам’яткознавство; labor omnia vincit: спеціальні дослідження; ad fontes: документи та матеріали; огляди, хроніки, рецензії, відгуки та online-miscellanea; in memoriam.

Автори збірника це – лавреати Міжнародної премії Івана Франка професор Ярослава Мельник та професор Леонід Тимошенко, науковці зі Львова – професор, директор Інституту Івана Франка НАН України Євген Нахлік та кандидат філологічних наук Оксана Нахлік, кандидат філологічних наук, директор Інституту франкознавства ЛНУ Наталя Тихолоз, кандидат історичних наук, франкознавець Андрій Франко, доктор історичних наук головний науковий співробітник Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Володимир Александрович, доктор історичних наук, професор Андрій Сова, старша наукова співробітниця Львівського національного літературно-меморіального музею Іван Франка Галина Ліман.

Також потужна команда науковців Дрогобицького державного педагогічного університету: кандидат історичних наук, доцент, проректор з науково-педагогічної роботи та інформатизації Володимир Галик, доктор філологічних наук, професор Галина Сабат, доктор історичних наук Ігор Смуток, доктор історичних наук професор Юрій Стецик, кандидат історичних наук Леся Смуток.

Колеги і друзі ДІКЗ «Нагуєвичі»: наукова співробітниця Тернівського філіалу КЗ культури «Міський історико-краєзнавчий музей» Криворізької міської ради Олеся Тарабара, директор мистецького музею Леся Курбаса в Самборі Любов Тепла, колишній начальник відділу культури і туризму Шполянської райдержадміністрації Анатолій Лозовий, завідувач реставраційним відділом Національного музею народного мистецтва Гуцульщини і Покуття ім. Йосафата Кобринського в місті Коломия Андрій Лінинський.

Знані й відомі на теренах Дрогобиччини краєзнавці та дослідники Франкового краю: Григорій Сивохіп, Роман Тарнавський, Юрій Кульчицький, Радимир Хайруллін.

І, звичайно, дружня команда Державного історико-культурного заповідника «Нагуєвичі», а саме: кандидат історичних наук директор музею, головний редактор Богдан Лазорак, старша наукова співробітниця, відповідальний секретар, технічний редактор Тетяна Лазорак, заступниця директора з наукової роботи, голова науково-методичної ради Лілія Хміль, старша наукова співробітниця Марія Добрянська, аспірант ДДПУ, зберігач фондів музею Назарій Юрчишин, наукові співробітниці Марія Шутко, Ірина Сопотницька та Галина Топільницька, фахівець із формування Інтернет-сторінки періодичного видання музею, керівник Дрогобицького Інтернет телебачення Сергій Матійко.

Для бажаючих ознайомитися з книгою, її можна завантажити з офіційного сайту Державного історико-культурного заповідника «Нагуєвичі» в розділі «Видавництво заповідника».