Продовжуємо знайомити з художниками, картини яких знаходяться в музеї Івана Франка в Нагуєвичах. Віктор Маркіянович Савін.

Продовжуємо знайомити з художниками, картини яких знаходяться в музеї Івана Франка в Нагуєвичах. Віктор Маркіянович Савін.

В Державному історико-культурному заповіднику «Нагуєвичі» експонуються картини, написані відомими художниками. Минулого року ми розпочали знайомити читачів про художників, зокрема розповіли про Антіна Манастирського та Івана Венгриновича, сьогодні ж хочемо інформувати про Віктора Савіна. Віктора Савіна, дві картини якого експонуються в залах нашого музею, а саме: «Іван Франко читає Кобзаря жителям Нагуєвич» та «Іван Франко на етапі».

Віктор Маркіянович Савін, живописець, заслужений діяч мистецтв України, народився 13 лютого 1907 року в селі Завадівка Одеської області в сім’ї учителя. Дитячі та юнацькі роки пройшли в місті Ізюмі на Харківщині. Вступивши в 1924 р. до Харківської художньої профшколи, він одночасно навчався у майстерні професора Художнього інституту Семена Прохорова, учня Іллі Рєпіна. Семен Прохоров був першим учителем майбутнього художника, якому він завдячував високий розумінням життя і необхідністю відображення його правди близькою і зрозумілою для народу мовою.

Велику роль в утвердженні естетичних поглядів, у вдосконаленні професійної майстерності відіграло навчання у живописній студії при Центральному Будинку мистецтв у Ленінграді в І. Бродського та Ю. Чепцова (1927-1929 рр.).

Навчаючись у студії, Віктор Савін одночасно займається ілюстраціями до журналів, газет.

В 1929 році художник переїжджає знову до Харкова, де працює в республіканських видавництвах ілюстратором.

З 1932 року – учасник всесоюзних, республіканських та міжнародних виставок. Працював у галузі станкового живопису та графіки. Повернувшись на Україну, розпочав педагогічну діяльність в Українському поліграфічному інституті в Харкові. У 1939 році займав посаду доцента. Після закінчення ІІ Світової війни у Львові відкрили новий поліграфічний інститут, куди запросили викладати Віктора Савіна, де він і працював з 1946 року.

В.М. Савін багато й плідно працює в книжковій графіці. Він автор ілюстрацій до українських казок, трилогії С. Скляренка «Шлях на Київ», повістей, романів М. Трублаїні. Серед його робіт картини з радянською тематикою, портрети Івана Франка, Тараса Шевченка, Миколи Скрипника; пропагандивні плакати. Були роботи суто радянської тематики. Багато і плідно працює митець в напрямку історичного жанру, створено ряд цікавих полотен «Кармелюк» (1937), «З рідного міста» (1947), «Б. Хмельницький під Збаражем» (1961) та інші. В них художник вдало відтворює минуле і щоб зробити їх більш емоційно насиченими, звертається до точної передачі малюнком, кольором матеріальності зображуваного.

Не менш колоритними і цікавими є роботи художника над образами Т.Г. Шевченка та І.Я. Франка. Це «Портрет Т.Г. Шевченка» (1936), «Зустріч Т.Г. Шевченка та С. Щепкіна в Нижньому Новгороді» (1939), «Іван Франко на етапі» (1954), «Портрет І. Франка» (1956), «І буде правда на землі» (1964). Ці твори правдиво передають велич цих гей і є ніби живими епізодами їхнього життя.

Неповторні пейзажі, натюрморти, графічні твори, портретні рисунки, ілюстрації до книг свідчать про багатогранність таланту художника, широту його творчого діапазону. Багато з них зберігаються в різних музеях країни.

У 1959 році у Львівському музеї українського мистецтва відбулася ретроспективна виставка Віктора Савіна. Нагороджений Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР. У 1964 році отримав звання «Заслуженого діяча мистецтв УРСР».

Помер Віктор Савін 9 червня 1971 року у Львові, похований на Личаківському цвинтарі. Його твори зберігаються у Львівському музеї українського мистецтва, Кіровоградському меморіальному музеї ім. М.Л. Кропивницького, Харківському художньому музеї, Державному історико-культурному заповіднику «Нагуєвичі», в галереях і особистих колекціях України та за її межами.