Сьогодні, 28 жовтня, в Центрі дитячої та юнацької творчості м. Борислава, відбулася зустріч учителів та учнів шкіл Борислава з директором Державного історико-культурного заповідника «Нагуєвичі» Богданом Лазораком, на якій він презентував книгу «Країна солі і нафти»: описи подорожей Дрогобиччиною у 1768–1914 роках. Студії. Документи. Матеріали».

Розпочала зустріч голова голова ГО Союзу Українок Бориславської міської територіальної громади Людмила Булик. Вона представила одного з співавторів цієї об’ємної книги – кандидата історичних наук, директора ДІКЗ «Нагуєвичі» Богдана Лазорака і зазначила, що вона була присутня на попередніх презентаціях в Східниці та історико-краєзнавчому музеї міста Борислава і кожен раз дізнавалася чогось нового. Звертаючись до старшокласників, вона сказала: «Думаю, що і ви відкриєте для себе щось нове і цікаве».

Свою розповідь Богдан Лазорак розпочав із знайомства трилогії монографій із серії «Доба Франка», що тривала в рамках проєкту «Від землі Вітелона до землі Івана Франка». І ця книга є дослідницьким вступом для спеціального дослідження, присвяченого історії мандрівок Дрогобиччиною в період кінця XVIII – початку ХХ ст.

В книзі подано близько 150 мандрівок Дрогобиччиною, починаючи від професора природознавства і медичних наук Львівського університету Бальтазара Гакета в 1789 році і до наступника престолу Австро-Угорщини ерцгерцога Карла І Габсбурга в 1912 році. Десять з них відображені на карті, яка є додатком до книги, з детальним описом маршрутів та коротким описом спостережень. Серед них літня мандрівка українського студента, а згодом відомого українського громадського і культурно-освітнього діяча Федора Білоуса в серпні-вересні 1851 року. Описи його мандрівок знаходились і в бібліотеці Івана Франка, який сам організовував мандрівки у 1869-1872 рр., 1874 р., та в липні 1884 р. До останньої він спеціально написав і видав брошурою перший віршований польовий путівник для студентів з розділами «В дорогу» та «Мандрівнича хроніка».

На завершення презентації Богдан Лазорак подарував примірники книги для освітян міста та для учня, який дав правильну відповідь на запитання співавтора книги.

Людмила Булик та вчитель Бориславської гімназії № 9 Віктор Нагловський подякували директору ДІКЗ «Нагуєвичі» за цікаву та змістовну розповідь про історичні мандрівки нашим краєм.

Потужний «науковий десант» представив Франковий край на 38-ій Франківській щорічній науковій конференції «Франкознавство як націєтворення: віхи історії, виклики сучасности», приуроченій до 70-ліття від часу заснування Інституту франкознавства у Львівському університеті та 70-ї річниці пам’яті академіка Михайла Возняка. Відбулася вона 17 жовтня у Львівському Будинку вчених.

Дрогобиччину представляли кандидат історичних наук, директор Державного історико-культурного заповідника «Нагуєвичі» Богдан Лазорак, доктор філологічних наук, професор Галина Сабат, кандидат філологічних наук, керівник Австрійської бібліотеки в Дрогобичі Ярослав Лопушанський та дослідник і краєзнавець Михайло Зубрицький.

Урочисте відкриття конференції розпочалося з вшанування українських військових, які віддали своє життя, захищаючи свою землю від російських окупантів.

Після цього з вітальними словами до учасників конференції звернулися декан філологічного факультету Львівського національного університету Роман Крохмальний, проректор з наукової роботи ЛНУ ім. І. Франка , академік НАН України, професор Роман Гладишевський, в режимі онлайн за допомогою платформи Zoom директор Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, академік НАН України, професор Микола Жулинський.

Від імені ректора Львівського національного університету, академіка НАН України, професора Володимира Мельника проректор Роман Гладишевський вручив подяки за ефективне партнерство та плідну багаторічну співпрацю в галузі франкознавства ряду наукових інституцій та особисто науковцям за дослідження творчого феномена Івана Франка.

Цікавими були доповіді, власне на пленарному засіданні, від Володимира Микитюка про Омеляна Огоновського, Євгена Нахліка про напрацювання в Інституті І. Франка НАН України, Богдана Тихолоза про музейне франкознавство та Наталі Тихолоз про історію Інституту франкознавства. Галина Сабат детально розповіла про великий вклад дрогобицьких науковців в розвитку франкознавства. Зокрема таких, як Михайло Шалата, Зенон Гузар, Марк Гольдберг та інших. Надзвичайно цікавою була доповідь, а радше розповідь-спогад, непересічної людини – завідувача кабінету франкознавства Львівського державного університету імені Івана Франка (1962-1965 рр), народного депутата п’яти скликань Михайла Косіва.

Після перерви відбулися презентації двох колективних наукових праць: «Літературознавчий дискурс і спадок Михайла Возняка», яку презентували упорядники Володимир Микитюк та Назар Федорак.

А директор ДІКЗ «Нагуєвичі» Богдан Лазорак розповів про спільну працю трьох авторів (Богдан Лазорак, Беата Скварек, Тетяна Лазорак) «Країна солі і нафти: описи подорожей Дрогобиччиною у 1768–1914 рр. Студії. Документи. Матеріали». Він детальніше зупинився на співпраці науковців заповідника в Нагуєвичах та Вищого Колегіума імені Вітелона з польського міста Лєгніца і про сам проєкт «Від землі Вітелона до землі Івана Франка».

Опісля робота конференції продовжилась у форматі секційних засідань. В одній з них Богдан Лазорак виступив з доповіддю «Хранитель віри – старший братчик церкви Святого Миколая Яків Франко і його невідомі контакти із єпископським урядом Перемишля і Дрогобича у 1840-1850 рр.».

В паралельних секціях виступили Ярослав Лопушанський з доповіддю «Іван Франко в контексті віденської славістики (україністики) на межі ХІХ і ХХ століть» та Михайло Зубрицький з доповіддю «Іван Франко про творчість Михайла Коцюбинського».