Чергова презентація книги «Країна солі і нафти»: описи подорожей Дрогобиччиною у 1768-1914 роках. Студії. Документи. Матеріали відбулася сьогодні 11 жовтня в історико-краєзнавчому музеї міста Борислава.

Директор музею Андрій Спас, представляючи одного з авторів книги сказав: «Загалом книжка справляє надзвичайне враження, тому що тут є матеріали, описи, світлини тих всіх подій, які відбувалися в той час, в період з 1768 по 1914 роки і прекрасно, що цей матеріал є узагальнений».

Співавтор книги «Країна солі і нафти»… директор ДІКЗ «Нагуєвичі» Богдан Лазорак запевнив, що цю трилогію ми будемо продовжувати, вона не буде зупинена і розповів про попередні праці, які вийшли в рамках проєкту «Від землі Вітелона до землі Івана Франка». Також він розповів про розділи книги, з якими можуть ознайомитись читачі та більш докладно зупинився на тих, що стосуються Борислава та його околиць.

Цікавою була інформація про графа Владислава Тарновського з села Вороблевичі, який був завзятим мандрівником (побував не в одній екзотичній країні світу) і написав дві поеми «Пустельник в Уричі» та «Кропивник» з описами місцевих легенд і де він популяризує походження Русі. З цими творами можна ознайомитись, прочитавши книгу.

Своїми враженнями про сьогоднішню презентацію поділився і кандидат біологічних наук, раніше доцент ДДПУ, а тепер заступник міського голови міста Борислава Мирон Цайтлер: «Дуже влучна назва книги «Країна солі і нафти»…, адже одна з версій походження назви Галичина з грецької означає сіль. А бориславська нафта – це як «світло просвітлення» ресурсів, які дав наш край. Це – нафта, це гас, це озокерит і їхня природня властивість світити, гріти, утеплювати. І дуже приємно, що саме цими ресурсами нафти і солі присвячена ця величезна праця. У стратегії туризму Борислава ми визначаємо сім основних сенсів. Це – нафта, сіль, гас, озокерит, мінеральні води, особливі ландшафти та ті постаті, які творили історію нашого краю».

Теплими словами про сьогоднішню поділилася начальниця управління культури, молоді, фізичної культури і спорту Бориславської міської ради Роксоляна Гарасимів. Вона висловила переконання, що співпраця, яка розпочалася раніше, розвинулася в ході підготовки до минулорічної конференції до 175-ї річниці від дня народження Стефана Коваліва між Бориславом і Державним історико-культурним заповідником «Нагуєвичі» буде продовжуватися й надалі в плані історії та краєзнавства. Також вона подарувала для музею в Нагуєвичах гасову лампу, як один із символів Борислава.

Також зі словами вдячності за цікаву презентацію виступили ініціатори заходу – ГО Союзу Українок Бориславської міської територіальної громади, а саме її голова Людмила Булик та Віра Тупичак.

Традиційно на завершення презентації Богдан Лазорак передав примірники книги для бібліотеки міста Борислава, управлінню культури міста, «Союзу Українок» Борислава, колишньому випускнику історичного факультету Дрогобицького педуніверситету, захиснику України Андрію Гнатишину.

На завершення Бориславський народний драматичний театр для дітей та юнацтва ім. Петра Телюка представив глядачам уривок з п’єси Івана Франка «Украдене щастя».

Сьогодні, 7 жовтня, на подвір’ї садиби Івана Франка в Нагуєвичах відбулося незвичне і водночас цікаве дійство – виїзний концерт у заповіднику «Нагуєвичі» від «Оркестру 59». Даний колектив це – сучасний музичний проект «Культурного десанту» ЗСУ, який постійно подорожує серед наших військових в гарячих точках, надихаючи їх та підтримуючи їхній бойовий дух.

На початку заходу присутні хвилиною мовчання вшанували всіх тих, хто віддав життя за Україну впродовж останніх століть і продовжує боронити вже на «небесному фронті».

Директор Державного історико-культурного заповідника «Нагуєвичі» Богдан Лазорак, представляючи сьогоднішніх гостей музею зазначив: «Музики, військовий оркестр в історії українського війська має дуже давні традиції… Абсолютно всі епохи боротьби за свою ідентичність український народ мав у своєму війську потужні музичні підрозділи, які піднімали дух безпосередньо під час битв».

Поблагословив сьогоднішній виступ оркестру парох церкви Святого Миколая села Нагуєвичі отець Андрій Безушко. Також він сказав: «Сьогодні, слухаючи вашу музику, я впевнений, що переймаючись ще духом Франка, всі ми додамо ще якусь часточку мудрості й святості землі Каменяра». І справді, у виконанні Назарія Яцківа прозвучав вірш Франка «Каменярі».

Розпочинаючи, концертну програму, ведучий Олексій Скляренко нагадав жорстоку реальність сьогодення, подію, що сталася в новорічну ніч, напередодні дня народження українського провідника Степана Бандери, коли окупанти знищили музей Романа Шухевича. Та все ж вдалося врятувати і віддати на реставрацію рояль, на якому прекрасно грала вся родина Шухевичів.

Наша пам’ять не музей, її неможливо ні знищити, ні підірвати, вона на генетичному рівні.

А далі лунала музика… Над Франковим обійстям звучали патріотичні, українські народні, повстанські, лемківські пісні у сучасній обробці, а також кавер версії відомих українських композицій у виконанні справжніх майстрів-віртуозів.

Слід відмітити, що «Культурний Десант» – це об’єднання відомих митців, адже до війни вони працювали у сфері культури: хто диригентом, хто артистом оркестру, хто театральним режисером. Але війна змусила їх взяти до рук автомат.

На рахунку Культурного Десанту понад 2 500 концертів на лінії фронту, військових госпіталях, в частинах рятувальників та в деокупованих українських містах. Культурний Десант є ініціатором мистецьких, психологічних та освітніх проєктів, які змінюють нашу країну вже сьогодні.

Слухачі на сьогоднішньому концерті, а це – військові, учні Нагуєвицької школи-інтернату, відвідувачі музею, військові капелани, працівники ДІКЗ «Нагуєвичі» підтримували виконавців бурхливими оплесками, дякуючи за прекрасний концерт.

Також для учасників оркестру заступник директора музею з наукової роботи Лілія Хміль провела докладну екскурсію в садибі Франка.

P.S. Виступ «Оркестру 59» найближчим часом можна буде переглянути на YouTube – каналі ДІКЗ «Нагуєвичі» та сторінці Facebook.