Лекція «Історія Державного Прапора України» в ДІКЗ «Нагуєвичі»

У середу, 23 серпня, в Україні відзначають День Державного Прапора. Свято встановлене «на вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги громадян до державних символів України».

То ж сьогодні в Державному історико-культурному заповіднику «Нагуєвичі» відбулася лекція «Історія Державного Прапора України», яку підготував та провів бібліограф музею, аспірант Назарій Юрчишин. Зокрема він розповів, що Державний Прапор України затверджено Верховною Радою 28 січня 1992 року. Це прапор з двох рівновеликих горизонтальних смуг синього (вгорі) і жовтого (внизу) кольорів, із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3.

Перша історична згадка про поєднання синього і жовтого кольору в українській символіці датується 1256 роком – роком заснування Львова. Герб цього міста прикрасив золотий лев на синьому тлі.

Таке ж поєднання кольорів можна побачити на прапорах, значках, гербах і нагородах часів козацтва, особливо починаючи з XVIII століття. Часто у запорожців були сині прапори, прикрашені золотистими орнаментами, образами православних святих або ж козаків.

Вважається, що сучасні кольори прапора як державного символу України з’явилися під час правління гетьмана Івана Мазепи, якому шведський король дозволив використовувати в символіці кольори прапора Швеції. Ось чому прапор України схожий на шведський. Під такими прапором Мазепа бився з Петром I у Полтавській битві.

Поєднання синього і жовтого кольорів остаточно оформилося як єдинонаціональне на початку XX століття. Перше офіційне визнання синьо-жовтого прапора відбулося 22 березня 1918 року за законом Центральної Ради.