Тематична година «Запали свічку пам’яті»

У ХХ сторіччі українці пережили три голодомори: 1921-1923, 1932-1933 і голод 1946-1947 років. Утім, наймасштабнішим був голод 1932-1933 років – саме його нині називають геноцидом українського народу, здійсненим сталінським режимом.

День пам’яті жертв Голодоморів відзначається щорічно в останню суботу листопада Українці в цей день відвідують поминальне богослужіння і покладають свічки до пам’ятників жертвам голодоморів в Україні, а о 16 годині запалюють свічки та вшановують пам’ять жертв хвилиною мовчання.

То ж напередодні цієї трагічної дати в Державному історико-культурному заповіднику «Нагуєвичі» відбулася тематична година «Запали свічку пам’яті». Старша наукова співробітниця музею Марія Добрянська розповіла про трагічні сторінки нашої історії.

Ще до 1933 року вбивство голодом українського населення відбувалося не лише на території Україні й на Кубані, де проживали українці. Різниця полягає лише в масштабах злочину. Якщо протягом 1932 року голодом було замордовано сотні тисяч людей, то в 1933 році лік ішов на мільйони. Це був акт геноциду, оскільки він був навмисне спрямований на знищення української нації як такої. Масове фізичне винищення українських хліборобів штучним голодом було свідомим терористичним актом тоталітарної радянської системи проти мирних людей, внаслідок чого зник не тільки численний прошарок заможних і незалежних від держави селян-підприємців, але й цілі покоління землеробського населення. Було підірвано соціальні основи української нації, її традиції, духовну культуру та самобутність.

Також Марія Добрянська відзначила, що за останніми офіційними даними, станом на сьогодні, голодомор офіційно визнали геноцидом проти українського народу 32 країни світу.