Тематичний урок «Шлях нескорених героїв Крут»

Вони стали на захист своєї держави незважаючи на те, що їх чекає попереду, але знали що боротимуться за Україну. Сьогодні, 29 січня, в день, коли Україна відзначає День пам’яті Героїв Крут, в Державному історико-культурному заповіднику «Нагуєвичі» відбувся тематичний урок «Шлях нескорених героїв Крут». Як сказала організатор заходу наукова співробітниця музею Любов Плюйко: «Цього дня ми віддаємо шану стійкості та мужності молодих хлопців, які так само, як і сьогоднішні захисники України, стали на захист української держави та зупинили нападника».

Енциклопедія українознавства стосовно цього подає такі дані: «Крути – залізнична станція на Чернігівщині на лінії Москва – Бахмач – Київ, відома з українських оборонних боїв у січні 1918 року перед наступом більшовиків на Київ. Тут 29 січня відбувся бій сотні юнацької Школи імені гетьмана Б. Хмельницького, сотні Студентського куреня Стрільців та чоти Гайдамаків (разом 590 стрільців) з 6-тисячним більшовицьким загоном матросів Балтійського флоту, під командою Муравйова. Після бою більшовики розстріляли 360 стрільців, між ними сотника Омельченка, командира Студентського куреня. Опір під Крутами стримав на кілька днів здобуття Києва більшовиками, що мало важливий вплив на успішне закінчення Берестейського договору. Не меншим було моральне значення бою, що став символом жертовності, на якому виховувались покоління молоді, зокрема студентської та пластової».

Також Любов Плюйко продемонструвала присутнім фільм «Григорій Піпський» із циклу «Нескорені». Особливість цього фільму полягає в тому, що, він показує трагедію молодого покоління, яке постало на захист незалежної Української Народної Республіки від більшовицької Червоної гвардії, через долю одного з учасників тих подій – Григорія Піпського. Григорій народився у 1898 році неподалік міста Нижанковичі, що на Старосамбірщині.

1 вересня 1917 року майбутній крутянець був зарахований до другого класу Другої Київської Української гімназії ім. Кирило-Мефодіївського товариства. Навчання восени 1917 року для Григорія минало паралельно з участю у політичних подіях, які відбувались у Києві. Він став свідком проголошення III Універсалу Центральної Ради.

Григорій був у складі розвідувальної чоти (близько 30 чоловік). Коли бійці студентської сотні відступали перед переважаючими силами ворога, розвідувальна чота у сутінках втратила орієнтир та вийшла прямо на станцію Крути, вже зайняту червоногвардійцями. Один із більшовицьких командирів Єгор Попов наказав ліквідувати полонених. За свідченнями очевидців, над 27-ма студентами спочатку знущалися, а потім розстріляли. Григорій Піпський перед розстрілом перший почав співати «Ще не вмерла Україна», і решта студентів підтримали спів. На момент бою Григорій був учнем 7-го класу Кирило-Мефодіївської гімназії. Лише 19 березня 1918 року тіла крутянців поховали на Аскольдовій могилі у визволеному від більшовиків Києві.

У бою під Крутами українські війська виконали наказ командування – наступ більшовиків вдалося зупинити. Наші війська організовано відступили, руйнуючи за собою колії й мости. А Симон Петлюра мав час придушити повстання більшовиків, яке тоді ж розпочалося на заводі «Арсенал». Саме цими днями тривали переговори між УНР і країнами Четверного союзу (Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною та Болгарією). Важливо було, аби на той момент українська столиця перебувала під контролем Центральної Ради – затримка більшовиків під Крутами дозволила це зробити.

9 лютого 1918 року був підписаний Берестейський мирний договір – УНР була визнана як самостійна держава, а її армія отримала підтримку німецької та австро-угорської армій у боротьбі з більшовиками.