Нові знахідки музейних експедицій. Тепер в селі Майдан Дрогобицького району

Нові знахідки музейних експедицій. Тепер в селі Майдан Дрогобицького району

Нещодавно в одній із музейних експедицій в село Майдан Дрогобицького району директор ДІКЗ «Нагуєвичі» Богдан Лазорак віднайшов проектну та кошторисну документацію на об’єкти кількох пам’яток архітектури місцевого значення. Перше – це костел, збудований у 1939 році, який, на жаль, так і не був освячений, адже розпочалася Друга світова війна. Інші будівлі – це побутовий корпус бази творчості та клуб с. Майдан.

Але повернемося до колишнього костелу, в якому так і не відбулося жодної служби. Його згодом його переобладнали під будинок відпочинку «Реставратор», яка тоді належала такій організації як «Укрреставрація». У свою чергу вона підпорядковувалася Державному Комітету України у справах містобудування і архітектури

У віднайдених документах навіть зберігся журнал, в якому реєструвалися усі відпочиваючі. Документація, що потрапила до музею знаходилася у жалюгідному стані, так само, як і будівля костелу – тут повний занепад і руйнація. Якщо теперішні власники не в змозі або через свою байдужість не мають бажання щось робити для порятунку цієї окраси села, то потрібно позбавити таких «господарів» права власності, щоб він не перетворився остаточно в руїну.

Історична довідка про костел

В центрі села Майдан, на пагорбі височить величний та красивий костел. Споруджено храм в 1938 році. Ініціатором спорудження храму був інженер Казимир Вілімовський, який проживав поруч у віллі-палаці для керівництва залізницею Верхнє Синьовиднє – Майдан, що слугувала для перевезення заготовленого лісу. У період між двома Світовими війнами в Майдані проживала чисельна польська громада. За кошти польської громади та залізниці й був споруджений костел.

Довідкова інформація про село Майдан

У XVIII-XIX ст. село Майдан було частиною Довжанської громади. В селі не було церкви, а тому у великі свята та неділі люди йшли на богослужіння в с. Довге. В довжанському храмі вінчались, хрестили людей. Так, як жителі Майдану були в основному католиками, вже в 1861 році для них збудували дерев’яну каплицю Архангела Михаїла, яка належала приходу Підбужа, а з 1924 року парафії Східниці.

Вона мала окрему дзвіницю, з якої під час першої світової війни вилучили два дзвони, залишивши найстарший, який був зроблений у 1869 році. Люди дбали про свій дерев’яний костьол, в який з 1926 року кожну третю неділю приїжджав східницький священник, ксьонз Ян Доловий. На жаль, на сьогодні від церкви залишився тільки фундамент. Костьол разом із дзвіницею був зруйнований після війни, десь в 60-х роках минулого століття. Хоронили католиків спочатку на окремому цвинтарі в центрі села в підніжжі гори Варкова.

Колись у селі працювала одна з найдавніших у Східній Галичині плавильня металу. Перша плавка тут відбулась 1814 року. Плавильня складалася з однієї печі, трьох гамарень та кузні, у яких виготовляли цвяхи. Щороку плавильня давали близько дев’яти тон литого заліза, що становило більш як десяту частину всього, що виплавляла Східна Галичина за того часу. Згодом тут виробляли бляху та залізне знаряддя. Деякий час вона була власністю держави. Залишки доменної печі у селі Майдан збереглися донині. Колись її висота становила 9,48 м, ширина – 7,7 м, довжина – 7 м.

Після першої світової війни українське населення с. Майдан відділилось від Довжанської парафії і приєднались до обслуговування Рибницької парафії. Будівництво греко-католицького храму проводилось в 1936-1938 рр. майстром з Івано-Франківської області Юрієм Романишиним. В 1962 р. Підбузький райком без згоди парафіян закрив храм. В 1990 р. громада села домоглася відкриття храму, а в 1992 р. було побудовано дзвіницю, майстром Іваном Редванським.

Довкола села розташований Національний природний парк «Сколівські Бескиди». З Майдану починається знакований туристичний маршрут, який проходить через хребет Середній, гори Віднога (1132 м), Кривий Верх (1072 м), хребет Парашки та закінчується в місті Сколе. Протяжність маршруту 28 км.