Презентація екскурсії «Казкова мандрівка» (28 червня о 12 год.). До 133-ї річниці від дня народження Петра Франка

Презентація екскурсії «Казкова мандрівка» (28 червня о 12 год.). До 133-ї річниці від дня народження Петра Франка

Іван Франко любив дітей. «Життя мені мало всміхалося, а діти були тим весняним сонячним промінням, яке зігрівало моє серце», – так говорив про своїх дітей Іван Франко. Саме для них, найменших, Каменяр написав чимало творів, а особливого значення надавав казкам-байкам. Франко написав майже п’ятдесят казок, двадцять з них увійшли до збірки «Коли ще звірі говорили».

Першими слухачами казки-поеми Івана Франка «Лис Микита» були саме діти поета – Андрій, Тарас, Петро і Анна. Батько жартома називав їх іменами лисенят Міцька й Міни – дітей Лиса Микити.

Цікаво, що події у поемі-казці «Лис Микита» І. Франка відбуваються… в Галичині. У творі згадуються реальні українські географічні назви: містечко Магерів, гірський хребет Чорногора, річка Черемош, гора Говерла. Двір царя Лева знаходиться у Львові. А Лис Микита вважає себе підгірцем (вихідцем із Підгір’я), хоч і мешкає у Лисовичах. Село з такою назвою є у Стрийському районі на Львівщині, а поруч зі Львовом розташовано село Лисиничі, де часто любив бувати Франко зі своїми дітьми.

Петро Франко – найменший син в родині Івана Франка, він народився 28 червня 1890 року в батьковому рідному селі Нагуєвичі і цього року минає 133-тя річниця від дня його народження.

Маленькими діти Франка завжди голосно бавилися, постійно вигадували нові каверзи. Наприклад, коли вже жили у Львові інколи поливали перехожих водою з балкона або гатили цвяхи в дошки. А ще вдома у Франків був справжній зоопарк. Уявіть, з-під дивана вилазила черепаха, хатою ходив бузько зі зламаним крилом, а долівкою плигали жаби, яких хлопчаки спіймали для того, щоби нагодувати бузька, у кутках морські свинки хрумали капусту.

 Франковій родині культивувалося гасло «У здоровому тілі – здоровий дух». Прикладом для дітей був сам Франко, який, окрім ранкових водних процедур, до старості вправлявся гантелями та любив довгі піші походи. Взимку подвір’я садиби заливали водою – і діти мали ковзанку. Також з’їжджали згори вулицею на лижах і санчатах. А навесні влаштовували перегони, ігри та забави. Заохочення до таких розваг переросло в систематичне заняття спортом. Діти Франка займалися гімнастикою, фехтуванням та лещатарством, грали у футбол і теніс. Тарас і Петро викладали руханку в гімназіях, написали низку праць із тіловиховання та спорту.