Виставка різдвяних атрибутів відкрилася в садибі Франка

Відомо, що головними атрибутами Різдва в Україні є різдвяна зірка, дідух, різдвяний павук, витинанки, згодом ялинки.

В ці різдвяні дні в музеї-садибі Франка відкрилася виставка різдвяних атрибутів. Її оформила наукова співробітниця музею Галина Топільницька. На відкритті виставки вона розповіла історію та символізм кожного атрибуту.

Так щодо зірки, то цей атрибут уособлює символ народження Христа та ототожнюється з Віфлеємською, яка сповістила про народження Ісуса та схід якої чекають на Святвечір. Восьмикутна зірка – символ світла, сонця та Бога. Слід зазначити що християнська зірка саме восьмикутна, на відміну від іудейської шестикутної та язичницької – п’ятикутної. Цифра вісім символізує восьмий день, вічне царювання Месії.

Важливий символ Різдва для українців – дідух, він символізує урожай, добробут, багатство, безсмертність предків, духовне життя українців та виступає оберегом роду. Дідух – уособлення духа діда, тобто всіх попередників роду. Зазвичай дідух це сніп вівса, котрий на Святвечір господар разом з сином вносять до хати та ставлять на покуть, разом з тим син стелить солому та сіно на долівку та на стіл під скатертину.

Під стелею, ближче до покуті або над столом, у переддень Різдва чіпляли на кінській волосині солом’яного «павука». Є припущення, що ця геометрична конструкція для наших предків означала будову Всесвіту, який оновлюється щороку в час «створення світу». Цей атрибут пов’язаний також із сонцем і родючістю. За народним уявленням, «павуки» мають властивість вловлювати у свої солом’яні тенета видиме і невидиме зло, тим самим оберігаючи оселю від негативної енергії.

Витинанки поширилися в Україні наприкінці ХІХ століття, коли папір став доступним для багатьох. Перед Різдвом і Великоднем кольоровими симетричними зображеннями, вирізаними з паперу, прикрашали піч і простір стін між вікнами. На Різдво створювали також білі витинанки на вікна. Найпоширенішою була форма зірочки. Також на вікна вирізали ангелів і хрестики.

Українці використовують гілки сосни у родинній обрядовості – весільній і поховальній. Утім, наша різдвяна ялинка – це чи не єдиний різдвяний атрибут, запозичений в інших народів.

Вважається, що його запровадили германські племена. Прийнявши християнство, вони долучили до різдвяних святкувань елементи свого свята Йоль, яке відзначали в час зимового сонцестояння. Спочатку просто використовували гілки з хвоєю. В середині XVII століття деревця стали прикрашати й увінчувати восьмикутною зіркою.

В Україну цей звичай прийшов наприкінці XIX століття. Спочатку на Різдво використовували гілки сосни – їх затикали за ікони на покуті, ставили біля «діда» там же або втикали таку гілку у хлібину. Прикрашали яблуками, горішками у фользі, цукерками, пряниками. Власне ялинка у селянських хатах з’явилася у середині минулого століття.

Виставка розмістилася у двох кімнатах садиби Франка, її із зацікавленням оглянули вже перші відвідувачі музею. То ж запрошуємо до нашого музею познайомитися з виставкою, вона триватиме до закінчення різдвяних свят.