Зеня Франко. Продовження…

Зеня Франко. Продовження…
Помешкання Франків у Києві було осередком інтелектуалів, де здібна українська молодь обмінювалася думками про стан української духовної культури й обговорювала можливі дії для її збереження та плекання. У те «ГАЛИЦЬКЕ ПОСОЛЬСТВО» в Києві – на Володимирській вулиці – проходили галичани, яким доводилося побувати тут у справах, навіть ночували, не маючи змоги поселятися в готелі. Саме в тому помешканні роздруковано – завдяки організаційному хистові та посвяті Зеновії – працю І. Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація». Звідси й розходилася вона по Україні. Ще один із відчайдушних вчинків: вона занесла головний трактат трактат шістдесятництва «Інтернаціоналізм чи русифікація» разом з листом Дзюби на адресу першого секретаря ЦК КПУ Шелеста та голови ради міністрів УРСР Щербицького. (Від арешту її врятував секретар ЦК КПУ по ідеології Ф. Д. Овчаренко. )
У січні 1968 р. Зіновія Франко та Михайлина Коцюбинська здійснили спробу передачі “Репортажу із заповідника ім.. Берії” до Чехословаччини. Фотокопію твору було заховано у коробку з-під цукерок та передано через чехословацьких вчених Єву Покорну та Власту Червену для філолога Андрія Куримського у Прагу. Проте співробітники КДБ вилучили документ під час перетину кур‟єрами кордону СРСР у Чопі.( Зрештою, за сприяння І. Світличного “Репортаж…” було надіслано до Москви, звідки, очевидно, він і потрапив на Захід ). Коли сховок було викрито, то вина вся була звалена на Зеновію, про що була попередня домовленість. Знову було звернення до Інституту. Зеновію заставили написати «покаяніє», і її Овчаренко помилував, але КДБ з тим не змирилось. Воно відібрало із Зенених листів до подруг в Канаду «найпікантніший»( до Віри Кемпе),який дали на розгляд в інститут. Як результат у кінці 1969 року Зеновію не переобрали на посаду старшого наукового співробітника.
Три з половиною роки Франкова онука була безробітною із негласною забороною друкуватись, котра тривала 10 років. Під час тривалого безробіття Зеновія мала два запрошення в Канаду(від тітки Ганни Франко та з університету з Торонто з оплаченою дорогою), але КДБ не дало дозволу на виїзд.
На фото Михайлина Коцюбинська та учасники руху шістдесятників.