Державний історико-культурний заповідник "Нагуєвичі"
Фонди Державного історико-культурного заповідника знову поповнилися новими експонатами. Завдяки світлої пам’яті Іллі Павліва з села Почаєвичі для музею Івана Франка передала ряд антикварних речей пані Наталя Тупко. Зокрема це – пара дерев’яних коліс з металевим ободом, пралка або рубель, деталі для прялки та нецьки або […]
З метою підтримки ЗСУ та виготовлення деталей і скидів для «франко-дронів» колектив музею-садиби Івана Франка ДІКЗ «Нагуєвичі» просить усіх небайдужих приносити наступні вживані матеріали та деталі: 1. старі ланци від бензопил 2. старі мобільні кнопкові телефони 3. старі блоки від комп’ютерів 4. старі тюнера від […]
Шановні колеги, шанувальники і дослідники творчої спадщини Івана Франка!
Колектив літературно-меморіального музею Івана Франка КЗ ЛОР «АДІКЗ «Нагуєвичі» оголошує набір матеріалів до п’ятої книги «САДИБА ФРАНКА: НАУКОВИЙ ЗБІРНИК ЗАПОВІДНИКА «НАГУЄВИЧІ», який публікуватиметься за матеріалами численних наукових конференцій, семінарів, експедицій та спеціальних досліджень, організованих за період 2023 – 2024 рр. на базі музею Івана Франка в Нагуєвичах.
До публікації власних досліджень запрошуються також дослідники з України та з-за кордону, котрі працюють у галузях франкознавства, історії, історії культури, історії церкви, музеєзнавства, пам’яткознавства, мистецтвознавства, археології, краєзнавства, архівістики, історії архітектури, етнографії, етнології, філософії, літератури та літературознавства, філології, історії економіки, музикознавства, перекладу, а також дослідники суміжних галузей, пов’язаних із творчою спадщиною українського генія і Титана Праці та сучасних напрямків цифрових технологій в науці.
Редакційна колегія:
Ярослава Мельник, доктор філологічних наук, професор, лауреат Міжнародної премії ім. Івана Франка, 2018 (м. Львів); Міхаель Мозер, доктор габілітований, професор, лауреат Міжнародної премії ім. Івана Франка, 2017 (Відень-Будапешт-Мюнхен); Павло Гриценко, доктор філологічних наук, професор (м. Київ); Леонід Тимошенко, кандидат історичних наук, професор лауреат Міжнародної премії ім. Івана Франка, 2021 (м. Дрогобич); Володимир Александрович, доктор історичних наук, професор (м. Львів); Валентина Бодак, доктор філософських наук, професор (м. Дрогобич); Володимир Галик, кандидат історичних наук, доцент (м. Дрогобич); Микола Галів, доктор педагогічних наук, професор (м. Дрогобич); Станіслав Домбровський, доктор габілітований, професор (м. Лєґніца, Республіка Польща); Галина Сабат, доктор філологічних наук, професор (м. Дрогобич); Ярослав Погоральський, кандидат історичних наук, директор АМ ЛНУ ім. І. Франка (м. Львів); Богдан Лазорак, кандидат історичних наук, директор ДІКЗ «Нагуєвичі» (головний редактор, Дрогобич-Нагуєвичі); Юрій Стецик, доктор історичних наук, доцент (м. Дрогобич); Тетяна Лазорак, магістр педагогічної освіти, старший науковий співробітник ДІКЗ «Нагуєвичі» (відповідальний секретар і технічний редактор, Дрогобич-Нагуєвичі).
Вимоги до змісту та оформлення статей до збірника наукових праць «Садиба Франка: науковий збірник заповідника «Нагуєвичі» (КНИГА V)
Збірник призначений для фахівців, які досліджують проблеми франкознавства, музейної справи, історії, історії культури, історії церкви, історії України та суміжних країн, культурології, пам’яткознавства, мистецтвознавства, етнографії, етнології, музикознавства, літературознавства, історичного краєзнавства, археології, джерелознавства, історіографії, архівістики, філософії, філології, спеціальних історичних дисциплін та досліджень, пов’язаних із розвитком туризму та креативної музейної педагогіки.
Редакція приймає до друку наукові статті, публікації документів, повідомлення, переклади, описи матеріалів музейних виставок, рецензії та огляди з актуальних питань присвячених дослідницьким темам із вищезгаданих галузей.
Статті публікуються українською мовою.
Структура тексту статті:
Загальні вимоги до статті та супроводжувальних документів:
Загальні правила покликів (посилання) на використані джерела та літературу:
Архівні матеріали (при першому посиланні на архівний фонд обов’язково вказувати його повну назву):
Зразок першої примітки:
Відділ фондів музею «Дрогобиччина» (далі – ВФМД). – Од. зб. КВ-2444/А: Soliec topograficzny wsi Ułyczno z uwidocznieniem zródeł solnych. – 1 арк.
Центральний державний історичний архів України у м. Львові (далі – ЦДІА України у м. Львові чи ЦДІАЛ). – Ф. 9 (Львівський Ґродський суд). – Оп. 1. – Спр. 471. – Арк. 2140.
Відділ рукописів Львівської національної наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України (далі – ВР ЛННБУ). – Ф. 5 (Оссолінські). – Спр. 4043/ІІ. – Арк. 16.
Зразок другої і наступних приміток:
ВФМД. – ДКМ: КВ-2444/А. – 1 арк.
ЦДІАЛ. – Ф. 9. – Оп. 1. – Спр. 471. – Арк. 2140.
ВР ЛННБУ. – Ф. 5. – Спр. 4043/ІІ. – Арк. 16.
Книги:
Зразок першої примітки:
Крип’якевич І. Галицько-Волинське князівство. – Київ, 1984. – С. 55.
Скочиляс І. Генеральні візитації Київської унійної митрополії XVII – XVIII ст.: Львівсько-Галицько-Кам’янецька єпархія. – Т. 2. Протоколи генеральних візитацій. Львів, 2004. – С. 161.
Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospoltej Polskiej z archiwum tak zwanego Bernardyńskiego we Lwowie (далі – AGZ). – Lwów, 1909. – T. XX: Lauda sejmikowe. T. I: Lauda wiszeńskie 1572 – 1648 r. / Oprac. A. Prochaska. – S. 61. – № 38.
Żródła Dziejowe. – T. XVIII. – Cz. 1. Ruś Czerwona / Opisana przez A. Jabłonowskiego. – Warszawa, 1902. – S. 64.
Зразок другої та наступної примітки:
Крип’якевич І. Галицько-Волинське князівство… – С. 56.
Скочиляс І. Генеральні візитації… – Т. 2. – С. 163.
AGZ. – T. XX. – S. 61. – № 38.
Żródła Dziejowe. – T. XVIII. – Cz.1. – S. 67.
Статті/Розділи в книгах:
Зразок першої примітки:
Дедекаєва Л. Закономірності розселення німецьких колоністів в Галичині і зміни у міжвоєнний період 1918 – 1939 років // Німецькі колонії в Галичині: історія, архітектура, культура. Матеріали, доповіді та повідомлення / Впор. та заг. ред. Г. Петришин. – Львів, 1996. – С. 293.
Кубійович В. Галичина // Енциклопедія українознавства. – Львів, 1993. – Т. 1. – С. 346.
Зразок другої та наступної примітки:
Дедекаєва Л. Закономірності розселення німецьких колоністів… – С. 293.
Кубійович В. Галичина… – С. 346.
Статті в періодичних виданнях :
Зразок першої примітки:
Томашівський С. Народні рухи в Галицькій Русі 1648 р. // Записки НТШ. – Т.23-24. – Львів, 1898. – С. 131.
Seglow J. Universals and Particulars: the Case of Liberal Cultural Nationalism // Political Studies. – Oxford. 1998. – Vol. XLVI. – № 5. – P. 963.
Зразок другої та наступної примітки:
Томашівський С. Народні рухи в Галицькій Русі 1648 р… – С. 131.
Seglow J. Universals and Particulars… – P. 963.
Газети:
// Діло. – Львів, 1888. – Ч. 13. – 18 (30) січня. – С. 2.
// The Globe and Mail. – Toronto, 1956. – December, 5. – P. 2.
Неопубліковані джерела (записані інтерв’ю):
Записано 19. 08. 2007 р. у с. Мшана Городоцького р-ну Львівської обл. від Штанґрета Степана Михайловича, 1930 р. н.
Інтернет-ресурси:
Кобилецький М. Магдебурзьке право у селах Галичини. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.lawbook.by.ru/magaz/ pravoukr/0308/27.shtml
До статті слід додавати, окремим файлом, відомості про автора (-рів): прізвище та ім’я, вчений ступінь, місце роботи та посаду, адресу місця роботи, номер контактного телефону та електронну пошту.
Зразки оформлення статей, відомостей про авторів та анотацій можна знайти у першому, другому, третьому та четвертому випуску збірника: «Садиба Франка: науковий збірник заповідника «Нагуєвичі» на нашому сайті за адресою: https://kamenyar.info/wp-content/uploads/2020/05/Sadyba_Franka_Kn_1_2020.pdf?fbclid=IwAR0rzyFFDUXaeJERIhVMFJcp_maGGipTIZvIOFeYU0zIyKtLll7shZksr2Uhttps://kamenyar.info/…/05/Sadyba_Franka_Kn_1_2020.pdf…
Автори несуть відповідальність за точність наведених у статті термінів, прізвищ, даних, цитат, статистичних матеріалів тощо.
Рукопис, повернений автору (авторам) на доопрацювання, належить у виправленому вигляді повернути редколегії у визначений час.
У випадку не дотримання викладених вимог редколегія залишає за собою право відхиляти подані рукописи!
Збірник виходить 1 раз на рік. Терміни подання: до 30 липня 2024 р.
Електронну версію готових статей надсилайте на e-mail адресу: istoryk_@ukr.net або sadyba.batkiv@gmail.com
Контактні телефони: 0977695806, 0979502246
Поштова адреса редакції: КЗ ЛОР «АДІКЗ «Нагуєвичі», вул. І. Франка, 15, Нагуєвичі, Дрогобицький р-н., Львів. обл.
Сподіваємося на плідну співпрацю!
З повагою, редакційна колегія.
Напередодні величного свята Воскресіння в Державному історико-культурному заповіднику «Нагуєвичі» відбуваються ряд заходів. Один з яких – майстер-клас «Великодня композиція», під час якого відвідувачі отримали не лише можливість власноруч виготовити пасхальну композицію, а й масу позитивних емоцій. До музею цього дня завітали учні однієї з львівських […]
Сьогодні, 25 квітня, в Дрогобичі та Нагуєвичах відбулося виїзне засідання товариства «Україна-Світ», його Львівського відділення, присвячене пам’яті професора-франкознавця Михайла Шалати. Тим самим розпочинаючи Літературно-мистецьку Академію «Країна Франкіана», яка триватиме до 28 травня на Франковій землі. Спочатку учасники засідання поклали квіти до пам’ятника Т. Шевченку в […]
Четверта книга «Садиби Франка: наукового збірника заповідника «Нагуєвичі» присвячена світлій пам’яті відомого франкознавця, доктора історичних наук, професора, заслуженого працівника культури України Богдана Якимовича. Про це, відкриваючи презентацію наукового збірника, наголосив директор Державного історико-культурного заповідника «Нагуєвичі» Богдан Лазорак. Поблагословив захід кандидат педагогічних наук, доцент і капелан Дрогобицького державного педагогічного університету о. Олег Кекош. А студентський хор Дрогобицького музичного фахового коледжу ім. В. Барвінського «Canticum» виконав духовний гімн України виконав «Боже великий, єдиний…» та пісню на вірш Івана Франка «Вічний революціонер».
З вітальним словом виступив т.в.о. ректора ДДПУ ім. І. Франка, професор Микола Пантюк: «Наш університет завжди знаходився і знаходиться в авангарді дослідників Івана Франка. Ми намагаємося залучити широкий загал до творчості і життя Франка. І, навіть, якщо говорити про видання Франка, то це тритомник, який побачило світ у нашому університеті завдяки професорові Михайлові Шалаті, Зенону Гузару, Олегу Багану та іншим науковцям».
Кандидат історичних наук, головний редактор збірника Богдан Лазорак розповів більш докладно про саму книгу, кропітку роботу над нею, подякував авторам статей, редакційні колегії, меценатам, завдяки яким стало можливим видати цей том. «Хотів би згадати наших постійних партнерів, шанувальників спадщини Івана Франка, які підтримують видавничу діяльність. Відзначу Петра Грицая з Дрогобича, Івана Грома з Нагуєвич, депутата Львівської обласної ради Андрія Дуліб’яника, голову Благодійного фонду Родини Веселих Андрія Веселого, народного депутата України Андрія Кота, а також Центр іноземних мов «EVEREST» з Дрогобича, а також видавництву «Посвіт», яке незважаючи на труднощі видало цю книгу».
Оскільки книга присвячена пам’яті професора Богдана Якимовича, який до останніх днів свого життя брав активну участь в багатьох заходах та конференціях, організованих університетом про нього розповів кандидат історичних наук, доцент, проректор з науково-педагогічної роботи та інформатизації Володимир Галик. «Цікавим Богдан Якимович був в тому, що кожні його наукові дослідження, кожні його розвідки супроводжувалися нестандартним підходом до вивчення. І я хотів би відзначити риси, які були притаманні лише йому. Завжди всі виступи Якимовича супроводжувалися передачею в зал певних експонатів… і це, звичайно, зацікавлювало усіх присутніх, адже слухаючи його розповідь студенти могли наживо потримати в руках предмети, про які йдеться». Також Володимир Галик подякував редакції за можливість друкуватися в «Садибі…» та побажав не зупинятися на досягнутому.
У своєму виступі директор Інституту франкознавства ЛНУ ім. І. Франка Наталя Тихолоз відзначила важливість виходу цього збірника, охарактеризувала той позитивний шарм Богдана Якимовича та відзначила важливу роль краєзнавчих досліджень, які поряд з академічними дають можливість всеціло осягнути історію. «Це справді подія, тому що ми живемо в такий час, що коли виходять такі великі, ошатні та змістовні книги – це заслуга багатьох людей. Особливо приємно і щемно мені, що ця книга присвячена Богдану Якимовичу, адже він для мене знакова людина. Перед якою би аудиторію він не виступав – це була людина позитиву, енергетики, в руках завжди в нього книжка, а в портфелі ще книжки, бігав позаду з фотоапаратом, що зафіксувати всі ті усмішки та емоції».
Професор Леонід Тимошенко, згадуючи про Богдана Якимовича відзначив, що багато науковців йдуть з життя, маючи в планах ще багато чого створити: «Я в цьому збірнику написав про професора Леонтія Войтовича, який відійшов на 72 році життя в лютому минулого року. Він займався історією Київської Русі, був великим другом Дрогобича, бував на всіх наших краєзнавчих конференціях. Ми дуже шкодуємо, що немає з нами цих людей, немає професора Михайла Шалати, немає інших».
Також про книжку своїми враженнями поділився правнук Онуфрія Франка кандидат історичних наук Андрій Франко: «Я хочу сказати, що я виступаю, власне, від Інституту Івана Франка Національної Академії Наук України. Ми представлені тут двома статтями нашого директора професора, член-кореспондента НАН України Євгенія Нахліка, Оксани Нахлік та моєю… Хочу віддати належне цьому виданню, цьому унікальному «Садиби Франка: наукового збірника заповідника «Нагуєвичі», воно важливе для історіографії, оскільки структуроване і цікаве». Також пан Андрій розповів про створений ним музей Франка в місті Калуші в колишньому їхньому родинному будинку, який нещодавно відзначив своє 30-ти річчя.
Дуже чітко і лаконічно побудував свій виступ директор Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка Богдан Тихолоз, який звів його до трьох слів – тяглість, якість і звитяга. «Для мене історія про садибу, це для мене історія про тяглість. Про те, що починання починається, продовжується, триває, росте і стає дуже доброю традицією… Наступне – якість. Це стосується Дрогобицького педагогічного університету, хоч я і не був його студентом. Франкознавство, історія, археологія, краєзнавство, спеціальні історичні дисципліни – все це абсолютно не було би можливим без потенціалу Дрогобицького педуніверситету… І третє – це звитяга, Юрій Змієборець, який прикрашає обкладинку цього збірника. Мені дуже приємно, що цей збірник є місцем діалогу не тільки різних наук, не тільки різних наукових дисциплін, він є взірцем плідної співпраці між різними галузями нашої культури – наука, мистецтво, література, релігія… Я казав про три слова, але буде ще одне, звитяга неможлива без людей, без особистостей. Тому четверте слово – особистість. Це ті люди, які уможливлюють сьогодні нашу з вами розмову в цьому ошатному залі. Це – українські воїни, це – люди, які зі зброєю в руках реалізують ті настанови, на які надихав нас Франко».
Кілька слів про книгу. Вона складається з шести розділів: terra Frankiana: франкознавчі студії; monumenta musei: музейна справа та пам’яткознавство; labor omnia vincit: спеціальні дослідження; ad fontes: документи та матеріали; огляди, хроніки, рецензії, відгуки та online-miscellanea; in memoriam.
Автори збірника це – лавреати Міжнародної премії Івана Франка професор Ярослава Мельник та професор Леонід Тимошенко, науковці зі Львова – професор, директор Інституту Івана Франка НАН України Євген Нахлік та кандидат філологічних наук Оксана Нахлік, кандидат філологічних наук, директор Інституту франкознавства ЛНУ Наталя Тихолоз, кандидат історичних наук, франкознавець Андрій Франко, доктор історичних наук головний науковий співробітник Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Володимир Александрович, доктор історичних наук, професор Андрій Сова, старша наукова співробітниця Львівського національного літературно-меморіального музею Іван Франка Галина Ліман.
Також потужна команда науковців Дрогобицького державного педагогічного університету: кандидат історичних наук, доцент, проректор з науково-педагогічної роботи та інформатизації Володимир Галик, доктор філологічних наук, професор Галина Сабат, доктор історичних наук Ігор Смуток, доктор історичних наук професор Юрій Стецик, кандидат історичних наук Леся Смуток.
Колеги і друзі ДІКЗ «Нагуєвичі»: наукова співробітниця Тернівського філіалу КЗ культури «Міський історико-краєзнавчий музей» Криворізької міської ради Олеся Тарабара, директор мистецького музею Леся Курбаса в Самборі Любов Тепла, колишній начальник відділу культури і туризму Шполянської райдержадміністрації Анатолій Лозовий, завідувач реставраційним відділом Національного музею народного мистецтва Гуцульщини і Покуття ім. Йосафата Кобринського в місті Коломия Андрій Лінинський.
Знані й відомі на теренах Дрогобиччини краєзнавці та дослідники Франкового краю: Григорій Сивохіп, Роман Тарнавський, Юрій Кульчицький, Радимир Хайруллін.
І, звичайно, дружня команда Державного історико-культурного заповідника «Нагуєвичі», а саме: кандидат історичних наук директор музею, головний редактор Богдан Лазорак, старша наукова співробітниця, відповідальний секретар, технічний редактор Тетяна Лазорак, заступниця директора з наукової роботи, голова науково-методичної ради Лілія Хміль, старша наукова співробітниця Марія Добрянська, аспірант ДДПУ, зберігач фондів музею Назарій Юрчишин, наукові співробітниці Марія Шутко, Ірина Сопотницька та Галина Топільницька, фахівець із формування Інтернет-сторінки періодичного видання музею, керівник Дрогобицького Інтернет телебачення Сергій Матійко.
Для бажаючих ознайомитися з книгою, її можна завантажити з офіційного сайту Державного історико-культурного заповідника «Нагуєвичі» в розділі «Видавництво заповідника».
В рамках Літературно-мистецької академії «Країна Франкіана» та виїзного засідання «Товариства Україна-Світ». На основі дару ориґіналів Ірини Шалати для фондів Літературно-меморіального музею Івана Франка ДІКЗ «Нагуєвичі». Світлій пам’яті українського літературознавця, письменника, педагога і громадського діяча Михайла Шалати (03.04.1937 – 02.11.2020). 25 квітня о 16 годині у […]
Свято Юрія (Георгія) Змієборця – одне з важливих весняних свят у багатьох країнах, зокрема й в Україні. Сьогодні наукова співробітниця Державного історико-культурного заповідника «Нагуєвичі» Галина Топільницька провела в третьому класі Нагуєвицької СЗШ тематичний урок «Свято Юрія. Традиції, звичаї, обряди». Спочатку вчителька християнської етики Галина Смітюх […]
Садиба_Франка_Кн_4_2023_(завантажити)
Четверта книга «Садиби Франка: наукового збірника заповідника «Нагуєвичі» присвячена світлій пам’яті відомого франкознавця, доктора історичних наук, професора, заслуженого працівника культури України Богдана Якимовича. Враховуючи той факт, що наукова спадщина Б. Якимовича охоплює франкознавство, військову історію, вексилологію, лексикографію, а сам дослідник усе своє життя титанічно працював заради встановлення історичної правди про Івана Франка, у даному збірнику публікуються нові документальні матеріали про спадщину українського національного генія, статті і повідомлення, огляди та рецензії з актуальних проблем музейної справи, історії України та суміжних країн, культурології, мистецтвознавства, етнографії, музикознавства, літературознавства, історичного краєзнавства, археології, джерелознавства, історіографії, спеціальних історичних дисциплін та досліджень, пов’язаних із розвитком туризму та музейної педагогіки.
Рекомендовано для науковців, студентів, краєзнавців та шанувальників спадщини Івана Франка.
Вже не вперше знаний в Дрогобичі педагог, поет, композитор, автор понад п’ятисот пісень Василь Сторонський дарує для фондів Державного історико-культурного заповідника «Нагуєвичі» цікаві експонати. Не так давно він передав свою бібліотеку, а сьогодні подарував каталог і збірку листівок Державного меморіального музею Михайла Грушевського у Львові: […]
Музей-садиба Івана Франка в Нагуєвичах знаходиться в мальовничому куточку у передгір’ї Карпат. Буквально з її порогу можна побачити прекрасні краєвиди, які колись давали натхнення малому Івасю Франку. Усі, хто побував у цій чарівній місцині запам’ятають на все життя цю прекрасну природу. Але просто любити природу […]
Усіх поціновувачів Франкової спадщини щиро запрошуємо 24 квітня о 14.00 год. до актової зали імені Валерія Скотного головного корпусу Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка на презентацію четвертої книги «Садиби Франка: наукового збірника заповідника «Нагуєвичі».
Четверта книга «Садиби Франка: наукового збірника заповідника «Нагуєвичі» присвячена світлій пам’яті відомого франкознавця, доктора історичних наук, професора, заслуженого працівника культури України Богдана Якимовича. Враховуючи той факт, що наукова спадщина Б. Якимовича охоплює франкознавство, військову історію, вексилологію, лексикографію, а сам дослідник усе своє життя титанічно працював заради встановлення історичної правди про Івана Франка, у даному збірнику публікуються нові документальні матеріали про спадщину українського національного генія, статті і повідомлення, огляди та рецензії з актуальних проблем музейної справи, історії України та суміжних країн, культурології, мистецтвознавства, етнографії, музикознавства, літературознавства, історичного краєзнавства, археології, джерелознавства, історіографії, спеціальних історичних дисциплін та досліджень, пов’язаних із розвитком туризму та музейної педагогіки.
Рекомендовано для науковців, студентів, краєзнавців та шанувальників спадщини Івана Франка.
17 квітня в корпусі факультету історії, психології та педагогіки ДДПУ відбулася наукова мандрівка-презентація рідним корпусом факультету про давній будинок сиріт у 1912-1939 роках. Її презентував кандидат історичних наук, директор Державного історико-культурного заповідника «Нагуєвичі» Богдан Лазорак. А розпочав зустріч заступник декана факультету, кандидат психологічних наук, доцент […]
«Лелека – символ щастя, добробуту, любові до Батьківщини, живий символ України» – такими словами розпочала майстер-клас «Лелека – український оберіг» старша наукова співробітниця ДІКЗ «Нагуєвичі» Марія Добрянська в першому класі Нагуєвицької середньої загально-освітньої школи ім. І. Франка. Окрім цього лелека є символом любові до батька-матері, […]
Кілька років тому фонди Державного історико-культурного заповідника «Нагуєвичі» поповнилися першим томом «Iwan Franko. Szkice o literaturze», яку подарував доктор філософії Іван Матковський. А нещодавно ми отримали від нього і другий том польськомовного доробку Івана Франка «Iwan Franko. W kręgu Rusinów, Polaków i Żydów».
Відомо, що Іван Франко писав не лише українською мовою, за своє життя він опублікував більше тисячі статей польською мовою, і близько півтори сотні німецькою. В 2016 році Іван Матковський та науковець Дрогобицького державного педагогічного університету Ігор Розлуцький започаткували їх книжкове перевидання. Першим доробком співпраці цього тандему стала книга «Iwan Franko. Szkice o literaturze» (українською – «Ескізи з літератури»).
А вже в 2019 році з’явився другий том під назвою «Iwan Franko. W kręgu Rusinów, Polaków i Żydów» (українською – «Іван Франко. У колі русинів, поляків і євреїв», до якого увійшли статті на громадсько-політичну тему. Франко у своїх статтях на політичні теми виступає як речник діалогу між українцями, поляками та євреями. У другому томі, про який ми зараз говоримо, є 42 статті, 7 із них обговорюють єврейське питання.
Польськомовні статті Іван Франко публікував від 1877 до 1897 року в газетах, що виходили у Львові, Кракові, Варшаві та Петербурзі, тобто у містах, що на той час входили до складу двох імперій – австро-угорської та російської. Третій том вирішено присвятити дослідженням фольклору та етнографії.
Науковці музею Івана Франка в Нагуєвичах висловлюють вдячність доктору філософії Івану Матковському за цей дарунок.
Останні коментарі